chrome firefox opera safari iexplorer

Відтворення прадавнього свята «Купайлиця» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»

Дата події:05 липня 2014 о 12:00
Місце події:«Мамаєва Слобода» (Київ, вул. М. Донця, 2)
Більше про подію:

За народним календарем свято «Купайла» відзначали в ніч з 6 на 7 липня, або ж за старим стилем з 23 на 24 червня. Напередодні ж цього свята відзначали день «Купайлиці».

Дівчата-козачки «Мамаєвої Слободи» запрошують всіх, хто не байдужий до відродження українських прадавніх традицій 5 липня 2014 року о 12-00 на свято «Купайлиці».

«Купайлиця» це переддень свята «Купайла». За давніми віруваннями в цей день красуня «Купайлиця» поспішає зустрітись з «Купайлом», відтак допомагає дівчатам у прикрашанні осель вінками з квітів та цілющих трав. Напередодні Івана Купайла парубки та дівчата йшли за околицю села до лісу чи річки. Вибирали з-поміж себе найвродливіших «молодого» з «молодою»; молодий низько кланявся родичам своєї нареченої, яких представляли інші дівчата з хлопцями. Потім, узявшись за руки, починали водити хороводи навколо нареченого і нареченої – то в одну сторону, то в іншу.

Батьки на «Купальницю» звертались до дітей: «Просіть, діти, дощу до Купайла, а після Івана Купайла я й сам випрошу». Також на «Купайлицю» дівчата товкли ячмінь в ступі і варили кутю… Потім сідали на воза, запрягали замість коней в нього парубків і гамірно з піснями катались по селу.

Під час купальських ігор та забав дівчата-козачки ходили з розпущеним волоссям, що нібито символізувало смуток та жалобу: природа вмирає, щоб народитись для нового життя.

Цього ж дня ворожили: збирали дванадцять трав, серед яких обов`язково були чортополох і папороть, і клали під подушку зі словами: «Доленько кохана, прийди в мій сад погулять!»

Запрошуємо Вас до озера Красавиця з якого бере початок легендарна річка Либідь аби спільно з дівчатами-козачками та козаками «Мамаєвої Слободи» долучитись до відродження прадавніх українських традицій!

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі