chrome firefox opera safari iexplorer

Відтворення прадавнього свята «Купайлиця» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»

Дата події:05 липня 2014 о 12:00
Місце події:«Мамаєва Слобода» (Київ, вул. М. Донця, 2)
Більше про подію:

За народним календарем свято «Купайла» відзначали в ніч з 6 на 7 липня, або ж за старим стилем з 23 на 24 червня. Напередодні ж цього свята відзначали день «Купайлиці».

Дівчата-козачки «Мамаєвої Слободи» запрошують всіх, хто не байдужий до відродження українських прадавніх традицій 5 липня 2014 року о 12-00 на свято «Купайлиці».

«Купайлиця» це переддень свята «Купайла». За давніми віруваннями в цей день красуня «Купайлиця» поспішає зустрітись з «Купайлом», відтак допомагає дівчатам у прикрашанні осель вінками з квітів та цілющих трав. Напередодні Івана Купайла парубки та дівчата йшли за околицю села до лісу чи річки. Вибирали з-поміж себе найвродливіших «молодого» з «молодою»; молодий низько кланявся родичам своєї нареченої, яких представляли інші дівчата з хлопцями. Потім, узявшись за руки, починали водити хороводи навколо нареченого і нареченої – то в одну сторону, то в іншу.

Батьки на «Купальницю» звертались до дітей: «Просіть, діти, дощу до Купайла, а після Івана Купайла я й сам випрошу». Також на «Купайлицю» дівчата товкли ячмінь в ступі і варили кутю… Потім сідали на воза, запрягали замість коней в нього парубків і гамірно з піснями катались по селу.

Під час купальських ігор та забав дівчата-козачки ходили з розпущеним волоссям, що нібито символізувало смуток та жалобу: природа вмирає, щоб народитись для нового життя.

Цього ж дня ворожили: збирали дванадцять трав, серед яких обов`язково були чортополох і папороть, і клали під подушку зі словами: «Доленько кохана, прийди в мій сад погулять!»

Запрошуємо Вас до озера Красавиця з якого бере початок легендарна річка Либідь аби спільно з дівчатами-козачками та козаками «Мамаєвої Слободи» долучитись до відродження прадавніх українських традицій!

14 квітня

Інші дати
Іван Кавалеридзе 
1887 – український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Автор пам’ятників княгині Ользі в Києві, Т. Шевченку, Г. Сковороді.
Розгорнути
 Леонід Булаховський
1888 – український мовознавець. Автор праць із загального, українського і російського мовознавства, славістики, методики викладання мови та ін. Досліджував мову творів Т. Шевченка.
Розгорнути
Народився Макар Вронський
(1910, м.Борисов, Білорусь – 1994) - український скульптор. Автор пам»яників Богдану Хмельницькому у Чигирині Черкаської області, Тарасові Шевченку у Канаді (Палермо), м.Донецьку, Михайлові Коцюбинському у Вінниці.
Розгорнути

Новини Дивитися всі