chrome firefox opera safari iexplorer

Відтворення прадавнього свята «Купайлиця» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»

Дата події:05 липня 2014 о 12:00
Місце події:«Мамаєва Слобода» (Київ, вул. М. Донця, 2)
Більше про подію:

За народним календарем свято «Купайла» відзначали в ніч з 6 на 7 липня, або ж за старим стилем з 23 на 24 червня. Напередодні ж цього свята відзначали день «Купайлиці».

Дівчата-козачки «Мамаєвої Слободи» запрошують всіх, хто не байдужий до відродження українських прадавніх традицій 5 липня 2014 року о 12-00 на свято «Купайлиці».

«Купайлиця» це переддень свята «Купайла». За давніми віруваннями в цей день красуня «Купайлиця» поспішає зустрітись з «Купайлом», відтак допомагає дівчатам у прикрашанні осель вінками з квітів та цілющих трав. Напередодні Івана Купайла парубки та дівчата йшли за околицю села до лісу чи річки. Вибирали з-поміж себе найвродливіших «молодого» з «молодою»; молодий низько кланявся родичам своєї нареченої, яких представляли інші дівчата з хлопцями. Потім, узявшись за руки, починали водити хороводи навколо нареченого і нареченої – то в одну сторону, то в іншу.

Батьки на «Купальницю» звертались до дітей: «Просіть, діти, дощу до Купайла, а після Івана Купайла я й сам випрошу». Також на «Купайлицю» дівчата товкли ячмінь в ступі і варили кутю… Потім сідали на воза, запрягали замість коней в нього парубків і гамірно з піснями катались по селу.

Під час купальських ігор та забав дівчата-козачки ходили з розпущеним волоссям, що нібито символізувало смуток та жалобу: природа вмирає, щоб народитись для нового життя.

Цього ж дня ворожили: збирали дванадцять трав, серед яких обов`язково були чортополох і папороть, і клали під подушку зі словами: «Доленько кохана, прийди в мій сад погулять!»

Запрошуємо Вас до озера Красавиця з якого бере початок легендарна річка Либідь аби спільно з дівчатами-козачками та козаками «Мамаєвої Слободи» долучитись до відродження прадавніх українських традицій!

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути