chrome firefox opera safari iexplorer

Бахчисарайський (Ханський) палац

Область: АР Крим

Збудований як родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханату —  протягом двох із половиною століть Бахчисарайський Палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар…

Ханський палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури й унікальним для Європи цілісним архітектурним комплексом близькосхідного цивілізаційного кола.

Той вигляд, що його Хансарай має нині, у своїх головних рисах склався в ХVІІІ ст., коли орнаментальне і будівельне мистецтво Кримського ханату досягло висот досконалості.

З плином часу в ханському палаці змінювалися архітектурні й орнаментальні стилі: лаконічна орнаментика розписів XVII ст. із зображеннями грон винограду та імітацією мармуру вийшла з моди, а її місце в XVIII ст. заступили вишукані рослинні композиції в стилі «кримського рококо». Останній кримський хан Шагін Ґерай, котрий увійшов до кримської історії як великий авантюрист, що в результаті згубив власну країну, мав намір перенести кримську столицю з Бахчисарая до Кефе (нині Феодосія). Він навіть почав будівельні роботи на новому місці, але, втративши у 1783 р. владу, не встиг реалізувати свого плану.

За імперського періоду тут знаходився поліцейський чин, що за наявності листа від губернатора дозволяв поважним гостям оглядати колишню ханську резиденцію. Час від часу Палац відвідували російські цісарі й члени цісарської родини — природно, що через це Палац становив «режимний об'єкт» і доступ туди був відкритий не кожному.

Винятком стали роки Кримської війни 1854-55 р., коли тут розмістився шпиталь. Після петербурзької Лютневої революції з'явилося чимало тих хто бажав привласнити унікальну пам'ятку. На щастя, художник Усеїн Боданінський переконав Тимчасовий уряд створити тут музей, який діє й нині.

Ремонти та реставраційні роботи в Ханському палаці тривають уже понад 200 років, бо, як розповідають науковці, за свою довгу історію він зазнав численних ушкоджень та змін. З 2003 року розпочався новий етап реставрації. Загальний вигляд палацу тільки сьогодні наблизився до первинного.

Три з чотирьох будівель гарему, зимовий палац були знищені і їх вже не повернути, але під щільним науковим контролем по крихтах з руїн відновлені ханські лазні, відреставровані мечеть, Соколина башта, тривають роботи на родовому цвинтарі ханів.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути