Хорольський краєзнавчий музей заснований у травні 1917 року у м. Хоролі відомим археологом і краєзнавцем Володимиром Павловичем Бірюковим, який, проживаючи у Хоролі у 1916—1917 роках, вивчав давню матеріальну культуру, етнографію, мистецтво Полтавщини, мандрував гоголівськими місцями.

У відділі «Природа» представлені матеріали та експонати, які дають загальне уявлення про геологічну будову краю, корисні копалини, рельєф, клімат, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ Хорольського району. Серед експонатів відділу – експозиції та діорами природи Хорольщини, зуб мамонта, знайдений у 1927 р. на березі р. Хорол у с. Ковалі, та середня частина бивня мамонта, виявлена поблизу м. Хорол у 1999 р.

До секції «Археологія» включено чотири експозиції: епоха каменю (5-2 тис. до н. е.), доба бронзи (кінець 3 – початок 1 тис. до н. е.), ранній залізний вік (з 1 тис. до н. е.), ранні слов’яни (з 1 тис. н. е.). Унікальними експонатами секції є бронзова сокира середини 2 тис. до н. е., бронзовий ніж зрубної культури (середина 2 – початок 1 тис. до н. е.), скіфський та сарматський кинджали доби бронзи.

Секції відділу «Історія» музею представляють період Київської Русі, козаччини у складі намісництв, першу та другу половини ХІХ ст., події української революції, Хорольщину у 20-30-х роках ХХ ст., Голодомор 1932—1933 років, політичні репресії 1937 р., події Великої Вітчизняної війни, відбудову.

Не залишають байдужими відвідувачів матеріали про Велику Вітчизняну війну. З вересня 1941 р. по вересень 1943 р. у Хоролі на території цегельного заводу знаходився концентраційний табір смерті «Хорольська яма» (Дулаг 160), в якому загинуло близько 91 тисячі радянських військовополонених. Експонуються численні фронтові документи, солдатські каски, гільзи від снарядів та патронів, листи-трикутники, бойові нагороди, особисті речі військовослужбовців.

Відділ «Етнографія» представляє духовно-побутову самобутність Хорольщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Красою та вишуканістю вирізняються: одяг дівочий святковий, жіночий та родинний, рушники вишивані. Про майстерність та працелюбність земляків свідчать предмети домашнього вжитку, знаряддя та вироби різних ремесел та сільськогосподарський реманент. Таланти образотворчого мистецтва відображають картини місцевих художників. Особливо приваблює відвідувачів інтер’єр селянської хати.