chrome firefox opera safari iexplorer

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка

  • пров. Т. Шевченка, 8-а (метро «Майдан Незалежності»)
  • (044) 278-35-11
  • з 10.00 до 18.00 (каса – до 17.00). Останній четвер місяця – санітарний день
  • для дорослих – 5 грн; для студентів, учнів – 3 грн; для пенсіонерів – 2 грн
Варто побачити: літній костюм Шевченка, зображений на фото 1859 року, люльку зі слонової кістки (подарунок Миколи Костомарова), гравірувальне приладдя Шевченка, оригінальні малюнки М. Сажина з краєвидами Києва тих часів.
Про музей:

Філія Національного музею Тараса Шевченка

Хата-музей Тараса Шевченка – особливий світ, куди потрапляєш після галасливого й урбанізованого майдану Незалежності. Тут усе збереглося практично таким, як було навесні 1846 року, коли в цьому будиночку мешкав Шевченко – до арешту за справою Кирило-Мефодіївського товариства. 

Поет оселився тут у колезького секретаря Івана Житницького, який дав майбутньому Кобзареві рекомендацію для вступу до Академії мистецтв. Мансарду було обладнано під майстерню, і досі тут можна побачити робочий стіл Шевченка (який був ще й академіком гравюри), його гравірувальне приладдя, оригінальні офорти.

В будиночку представлено багато раритетів, яких торкалася рука поета. Не менший раритет – і сам будиночок, зведений 1835 року на Козячому Болоті (так тоді називалася ця місцевість). У 1925 році заклопотанням відомого художника, професора Архітектурного інституту Василя Кричевського, будинок було відремонтовано. Кричевському належить художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 року музей урочисто відкрився для відвідувачів. Під час війни музей сильно постраждав, але будинок уцілів. При музеї є сад – єдиний, що зберігся в центрі міста, садибний сад того часу.

6 серпня

Інші дати
Ілля Буяльський
1789 – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
Розгорнути
Народився Володимир Фатальчук
(1903, м.Горохів, Волинська область  – 1981) - український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Тараса Шевченка, «Українські народні пісні», автор ювілейних медалей та пам»ятних значків (1964-1965).
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.» (Ілля Рєпін)
Розгорнути