chrome firefox opera safari iexplorer

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка

  • пров. Т. Шевченка, 8-а (метро «Майдан Незалежності»)
  • (044) 278-35-11
  • з 10.00 до 18.00 (каса – до 17.00). Останній четвер місяця – санітарний день
  • для дорослих – 5 грн; для студентів, учнів – 3 грн; для пенсіонерів – 2 грн
Варто побачити: літній костюм Шевченка, зображений на фото 1859 року, люльку зі слонової кістки (подарунок Миколи Костомарова), гравірувальне приладдя Шевченка, оригінальні малюнки М. Сажина з краєвидами Києва тих часів.
Про музей:

Філія Національного музею Тараса Шевченка

Хата-музей Тараса Шевченка – особливий світ, куди потрапляєш після галасливого й урбанізованого майдану Незалежності. Тут усе збереглося практично таким, як було навесні 1846 року, коли в цьому будиночку мешкав Шевченко – до арешту за справою Кирило-Мефодіївського товариства. 

Поет оселився тут у колезького секретаря Івана Житницького, який дав майбутньому Кобзареві рекомендацію для вступу до Академії мистецтв. Мансарду було обладнано під майстерню, і досі тут можна побачити робочий стіл Шевченка (який був ще й академіком гравюри), його гравірувальне приладдя, оригінальні офорти.

В будиночку представлено багато раритетів, яких торкалася рука поета. Не менший раритет – і сам будиночок, зведений 1835 року на Козячому Болоті (так тоді називалася ця місцевість). У 1925 році заклопотанням відомого художника, професора Архітектурного інституту Василя Кричевського, будинок було відремонтовано. Кричевському належить художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 року музей урочисто відкрився для відвідувачів. Під час війни музей сильно постраждав, але будинок уцілів. При музеї є сад – єдиний, що зберігся в центрі міста, садибний сад того часу.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути