Перша згадка про місто міститься в Лаврентіївському літописі в 1067 р.

Музей створено в 1954 р. на громадських засадах за ініціативою краєзнавця В.Ф.Покотила. Нині в музеї зберігається більше 17 тис. експонатів основного фонду. 

Більше 2 тис. предметів налічує археологічна колекція, серед них – дві бронзові шарнірні шийні гривни (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н. е.), бронзові браслети і фібула 6-7 ст., фрагмент меча 10 ст.

Цікаві знахідки дарує і річка Десна. Так в 1981 р. рибалки Макошинського рибколгоспу виловили бивень мамонта довжиною більше 2 метрів і вагою більше 170 кг., щелепу мамонта з двома зубами. Ще раніше Десна подарувала роги оленя, роги, лопатку празубра та ін.

Привертають увагу стенди: Менщина за описом 1654 р., Менщина в період козаччини, етнографічна колекція речі побуту селян, поміщиків, а також зразки одягу та вишивок ХVІІІ-ХІХ ст.

З давніх-давен Менщина – батьківщина кобзарів та лірників, а також майстрів по виготовленню музичних інструментів. Чільне місце в музеї займають бандури майстра О. Корнієвського, ліра Кузьминського, скрипка Мишастого.

Перебування Т.Г. Шевченка на Менщині у с. Бігачі в 1846—1847 рр. теж стало предметом окремої експозиції.

Тяжким рокам колективізаці, голодоморів, Великої Вітчизняної війни на Менщині відведене достойне місце серед експозицій музею. 

Привертає увагу вітрина, де розміщено фронтову бандуру Власка, з якою він дійшов до Берліна, історія обеліска (м. Мена), стенд «Вони загинули в Афганістані». 
На другому поверсі з 1993 року функціонує Художня галерея. Тут експонуються вироби місцевих умільців, художників, зразки одягу, колекція мінералів, проводяться різні виставки.