chrome firefox opera safari iexplorer

Музей історії «Давній Галич»

  • с. Крилос, Галицького р-ну, Івано-Франківської області
  • (03431)31-516
  • Музей працює щодня без вихідних. Вхід в музей платний
Варто побачити: Фрагменти фресок з архітектурними деталями Успенського собору ХІІ ст. – анологу Київської Софії, колекції скляних браслетів галицького виробництва, колекцію давньоруської зброї...
Про музей:

Музей відкрито 6 червня 1961р. у приміщенні митрополичих палат кінця ХVІІІ ст. – літньої резиденції Митрополита Андрея Шептицького. У кінці ХІХ ст. будівля передана сестрам – Служебницям.

Спочатку це була структурна одиниця Івано-Франківського краєзнавчого музею, як його філіал під назвою Крилоський краєзнавчий музей.

За наказом Міністерства культури України від 05.06.1981р. за №559 при Івано-Франківському краєзнавчому музеї створено відділ народної архітектури та побуту Прикарпаття, який доповнив Крилоський музейний комплекс. З 1990 року цей комплекс виділили в самостійну одиницю.

У 1994 році музей було передано до складу Національного заповідника «Давній Галич», куди він увійшов на правах окремого відділу.

Експозиція музею розміщується у 6-ти залах першого поверху. В її основі – історія Галицько-Волинської держави.
В перших 2-х залах представлені долітописний Галич з періодом трипільської, лінійно-шнурової, комарівської, липецької та черняхівської культур. Тобто доби каменю і бронзи (ІІІ – V ст. до н.е.).

Центральний зал відведений для висвітлення історії становлення та розвитку Галицько-Волинського князівства та Галицько-Волинської держави з портретами засновників та правителів міста Галича і держави. Посередині залу – макет давнього Галича.

Два інші зали відведені для теми археологічних досліджень Княжого Галича, а також висвітлюють діяльність галицької архітектурної школи часів Ярослава Осмомисла. Окремий зал займає колекція унікальних мальованих тарілок з розписами ХVІІІ – ХІХ початку ХХ століть, виконаними галицькими майстринями. Доповнюють експозицію залу народний одяг та вишиванки.

Крім названого в експозиції чільне місце займають фрагменти фресок з архітектурними деталями Успенського собору ХІІ ст. – анологу Київської Софії.

Збагачують експозицію музею також колекції скляних браслетів галицького виробництва, колекція давньоруської зброї, керамічних плиток з геральдичними знаками і духовною символікою, предмети ювелірного виробництва, пряслиці – представники ткацтва.

На другому поверсі музею відкрита частково експозиція історії Церкви в Галичиніі. Тут зібрано багато речей церковного культу. Заслуговує на увагу фрагмент хреста з ініціалами першого єпіскопа Галича Косьми ХІІ ст., свяченичий та митрополичий одяг, жезл Митрополита Андрея Шептицького, ікони відомого художника ХІХ – ХХ ст. Антона Монастирського, євангеліє ХVІІ ст., плащаниця, панагія, хрести-енколніони, нагрудні хрести Х-ХІІ ст. та інші експонати.

Привертає увагу відвідувачів і чудотворна ікона Богородиці в Успенській церкві ХVІ ст.

Музей постійно проводить виставки до релігійних свят, проводить наукові конференції, семінари, вручення атестатів зрілості кращим учням гімназій району, займається видавничою діяльністю, готує статті та дописи до районних та обласних газет, проводить на державному рівні зустрічі з представниками гілок влади різних рангів.

Княжа криниця

Працівники музею також проводять на високому науковому і професійному рівні оглядові і тематичні екскурсії по експозиціях музею і історичних об’єктах музейної території, часто працюють із різними каналами державного телебачення та радіо. Кожен науковий працівник музею працює над запланованими науковими темами по історичній тематиці Княжого Галича.

Значну увагу музей приділяє популяризації наукових знань та досліджень, зв’язкам з університетами, музеями, науковими установами, освітніми закладами.

Основний напрямок роботи даного музею – пропаганда, збереження і популяризація історичної та духовної спадщини Княжого Галича.

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути