Музей кобзарства відкрито в березні 1989 р. з нагоди відзначення 175-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка в невеликому будинку колишньої крамниці, збудованому в 1904 р.

Переяславський край – один із центрів формування українського етносу — сприяв розвитку кобзарського мистецтва, явища глибоко національного і самобутнього, нерозривно пов'язаного з історичним буттям українців.

Музей представляє історію зародження та розвитку кобзарського мистецтва,  сучасні напрямки кобзарства – традиційний народно-фольклорний та сценічно-академічний. В експозиції знаходяться унікальні мистецькі твори, документально-речові матеріали з історії кобзарства.

Привертають увагу найдавніші музичні інструменти — свистунці, іграшки, бубонець ХІ-ХІІІ ст., гуслі з розкопок давнього Новгорода.

Особливо полюбилася українському козацтву кобза – лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент, який вперше згадується у письмових джерелах ХVІ ст. Унікальним експонатом музею є кобза ХVІІІ ст.Представлено атрибути Переяславського кобзарського цеху, що існував у ХVІІ-ХVШ ст.: ікона, Біблія, підсвічник, лампада. В музеї експонуються також лютні, цитри, торбан (так звана «панська бандура»). Широко представлені портрети відомих бандуристів України, їх музичні інструменти, книги, речі побуту, матеріали про діяльність Національної спілки кобзарів України. Панно живописця Ю. Легенького відтворює генеалогічне дерево кобзарства.