chrome firefox opera safari iexplorer

Музей води

  • вул. Грушевського, 1-в («Майдан Незалежності»)
Варто побачити: Варто провести дослід із мильними бульбашками, погратися в комп’ютеризованій пісочниці, загадати бажання японському коропу, пройти лікнеп з економії води.
Про музей:

Водно-інформаційний центр, або, як усі його називають, Музей води – один із найновіших і найпопулярніших київських музеїв. Відкрився 25 травня 2003 року у старовинній водонапірній башті, яка 140 років тому забезпечувала киян водою. Музей унікальний тим, що тут гармонійно поєднали пізнавальний, розважальний та виховний ефекти екскурсії.

Уся експозиція – під землею, куди потрібно спуститися на ліфті. І там відразу потрапляєш у царство води: величезні акваріуми, гігантський унітаз, моделі артезіанської свердловини та каналізаційного колектора. Екскурсія перетворюється на захопливу подорож за краплинкою води, яка здійснює свій кругообіг у природі. Крім того, екскурсовод розповість про те, як забезпечували питною водою Київ у давні часи, скільки вона коштувала, як прокладали перший водогін. Також ви дізнаєтеся, які етапи очищення проходить річкова вода, перш ніж стане безпечною та придатною до вживання. Побачите ванну кімнату із кранами, з яких постійно тече вода: повна ванна, повна раковина, погано відрегульований змив – це демонстрація нераціонального споживання води.

Музей води – один із найцікавіших для дітей. Тут у великому басейні плавають дивовижні японські коропи кої, які, за чутками, виконують бажання. Якщо піднести близько до води долоню – рибки можуть вистрибнути й торкнутися вашої руки. Загальний подив викликає і величезний, у половину людського зросту, унітаз. В одному із залів є грот, пройшовши через який, можна побачити різні перетворення і стани води. Є тут і водоспад, і дощ із грозою, і гейзери.

У музеї можна відчути себе творцем світу: взявши лопатку, власноруч прокласти в піску русло для річки. А найбільше захоплення – як у дорослих, так і в дітей – викликають гігантські мильні бульбашки. Причому можна не тільки їх видути, а й самому побувати всередині мильної кулі. Враження – незабутні.

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...