chrome firefox opera safari iexplorer

Стажування за кордоном: інструкція з використання

25 січня 2011 о 14:30

Щорічно близько 25 тисяч українських студентів їдуть на стажування за кордон в пошуках «кращої долі».

За даними Держкомстату, кількість спудеїв, охочих залишитися після практики «на чужій стороні», щорічно зростає. Ще у 2005 році майже 27% стажерів готові були проміняти український паспорт, а вже сьогодні їхня кількість збільшилася до 54%.

За даними опитування Центру професійного розвитку студента, 91% практикантів залишають Україну з метою здобути закордонний досвід та покращити професійні навики.

Чи легко отримати «щасливий білет» стажера і як його правильно використати? Спробуємо розібратися…

Куди податися

Вибір омріяного місця стажування досить великий: США, Англія, Австралія, Канада, Франція, Греція, Китай, Нова Зеландія, Німеччина, Бельгія, Швеція, Литва, Польща та багато інших заморських і «не дуже» країн.

І якщо раніше «в пошуках щастя» студенти відправлялися «за океан», то тепер пріоритет надається країнам Європи та Сходу. За принципом «зранку гроші, ввечері стільці» знайдеться багато охочих організацій надати вам свої послуги у сфері стажування за кордоном.

Існує безліч програм, які за «скромну» (на їхню, а не на вашу думку) суму, готові втілити в життя всі ваші побажання «проскакати» «галопом по Європах».

Задоволення не з дешевих

Цінова політика кожної окремої програми стажування відрізнятиметься залежно від того, куди і на який термін ви хочете поїхати.

Наприклад, програма Internship, строки стажування якої коливаються від 6 до 18 місяців, пропонує вам сплатити відповідно 2000 та 3500 тисячі доларів за організацію можливості вашого перебування в США.

В своє чергу, одна із найпопулярніших серед студентів програм Work and Travel за 3-4 місяці стажування в тих же США «стягне» з вас всього-на-всього 750 умовних одиниць.

Проте, ще не час радіти, адже перед тим, як погоджуватися на таку «шару» детально ознайомтеся з умовами програми і тим, що вона пропонує вам оплатити. А тепер до суми 750$ додайте ще 290 за реєстрацію в програмі, також не забудьте про консульський збір в сумі 152$ і 150 тих же «умовних» за те, що вам підшукають роботу. Не забудьте врахувати переліт до США, який обійдеться вам як мінімум у 700 доларів (благо, це в обидва кінці). От вам і вартість можливості стажування в Штатах – 2042 американські долари.

Отож, як мінімум, за 2000—2500 тисячі умовних ви все ж потрапляєте на місце «призначення». Та й тут ваші клопоти не закінчуються, адже шукати і платити за житло вам доведеться самим. В кращому випадку його запропонують агенти програми або ваші роботодавці.

Найбільше тут таланить тим, хто навчається та працює в сфері готельного бізнесу. Якщо ви потрапили до числа цих «щасливців», то є шанс, що житло ви отримаєте «на шару» і одразу:). Проте, не варто обнадіюватися: все залежить від країни, до якої ви зібралися.

Твоя професія — щасливий квиток?

Якщо ви ще зі шкільної парти мрієте поїхати на практику за межі України, то обирати майбутню професію вам доведеться із наперед запланованого програмою стажування списку.

До нього належать такі основні напрямки спеціальностей, як сільське господарство, туристична справа, готельний бізнес, менеджмент, будівництво, інформаційні технології, фінанси.

І раптом вам дуже захочеться проявити себе в Новій Зеландії, то пам’ятайте, що ви можете бути або садівником, або будівельником, або офіціантом чи працівником готелю, а ще спектр обраних професій включає в себе менеджерів та фермерів.

Отже, бібліотекарям, кулінарам, мистецтвознавцям, фінансистам, айтішникам та культурологам до чудової країни Довгої Білої Хмари, на жаль, зась!

Проте не впадайте у відчай! Якщо ви являєтеся представником однієї із цих професій, то широко відкриті двері чекають на вас у США.

У свою чергу, Китай здивує вас тим, що стажуватися в ньому можна за такими напрямками спеціальностей як освіта, PR (зв’язки з громадськістю), управління персоналом, бухгалтерія та архітектура.

Заочникам – зась!

Обрана вами країна також диктує свої вимоги до кандидатів, яких вона хоче бачити у себе «в  гостях».

Звичайно, сюди не відноситься статева ознака, але чітко регламентуються вікові норми. Як правило, потрапити на стажування за кордон можуть студенти віком від 18 до 30 років, проте обов’язковою умовою в цьому випадку є здача першої сесії та навчання не на останньому курсі.

Отже, якщо ви вже обрали омріяну «заморську» державу, то не поспішайте, але й не затягуйте із організацією поїздки. Тут варто попередити заочників: на закордонне стажування запрошуються лише студенти стаціонару.

Також варто нагадати про основну вимогу практики в усіх країнах – високий рівень володіння іноземною мовою. А от те, яка це мова,- вирішують ваші роботодавці.

В основному, 85% програм стажування за кордоном, вимагають володіння англійською мовою. Проте, у Францію ви не потрапите, не знаючи французької, а в Німеччину – не володіючи німецькою. Китай же вас із радістю прийме лише зі знанням англійської.

Поєднуйте корисне з приємним

Важливим аспектом у стажуванні за кордом для звичайного українського студента є можливість ознайомитися з іншою культурою та перспектива подорожування новими місцями.

США надає вам можливість після закінчення практики ще місяць залишатися на своїх теренах в якості туриста.

Нова Зеландія відкриє вам свої чудові краєвиди лише у тому випадку, якщо ви оформите окрему туристичну візу. Взагалі, роботодавці визначають міру завантаженості вашого графіку, тому якщо отримаєте вихідний – гайда по пам’яткам досі невідомої вам культури!

Якщо валізи зібрано, то намагайтеся не проґавити терміну подачі необхідних документів (які обов’язково має надати компанія-організатор), що складає 4-5 місяців до часу початку бажаного стажування.

Пам’ятайте, що основною метою практики за кордоном є не заробіток грошей, а вдосконалення мовних та професійних навиків. Отож, з обережністю ставтеся до оголошень, де вам пропонують тисячі доларів: ваша «скромна» стипендія стажера має покривати лише проживання, проїзд та харчування.

Підготувала Юлія Кондрацька, «Студентська газета»

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути