chrome firefox opera safari iexplorer

У Софії Київській відкрито колишній центральний вхід

04 травня 2011 о 14:58

У Національному заповіднику «Софія Київська» після тривалої реставрації відкрито браму Заборовського, повідомляє «Радіо Свобода».

Колишній центральний вхід до монастиря Святої Софії архітектори вважають шедевром українського бароко, ця споруда є частиною комплексу Святої Софії Київської, який входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Київські історики тепер сподіваються, що з відновленням брами Заборовського світова спільнота зацікавиться й постаттю митрополита Рафаїла Заборовського – сподвижника гетьмана Івана Мазепи, борця за українську церкву, за розвиток української науки та освіти.

Митрополит Київський та Галицький Рафаїл Заборовський у середині XVIII століття на місці невеликих Західних воріт наказав збудувати величну браму, яка пізніше й отримала його ім’я. Брама стала тріумфальним під’їздом до палат київських митрополитів (нині – будинок митрополита); обидві споруди перебудовував і реконструював архітектор Йоганн Ґоттфрід Шедель, один із найвизначніших зодчих Києва, каже історик Дмитро Малаков.

Саме брама Заборовського, а до її будівництва попередні Західні ворота, до яких вела вулиця просто від Золотих воріт, і були, починаючи з одинадцятого століття, входом до Софіївського монастиря – духовного, освітнього, політичного центру стародавнього Києва, нагадує історик-реставратор Віталій Отченашко.

«Вхід до монастиря був не там, де зараз – на Володимирській вулиці, – а на Золотоворітській вулиці. Точніше, на тій дорозі, яка вела від Золотих воріт до храму. Там, за даними розкопок, в ХІ столітті була в монастирській стіні якась брама, і два храми ліворуч і праворуч від неї. Один храм, назва якого не відома нині, підходив до брами з північного боку (від нинішньої вулиці Стрілецької), а другий храм – це Георгіївська церква», – каже історик.

Але понад сто років тому унаслідок «будівельного буму» у Києві цей вхід опинився у провулку. Тодішні архітектори не звернули уваги, що дорога та брама існували ще з часів Русі.

Скрутні часи й нове життя брами

Перш ніж отримати «друге життя» нині, брама Заборовського пережила скрутні часи занепаду: як згадує заступник директора заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко, пам’ятку було замуровано цеглою, ліпнину з її стін збито.

«Добре, що збереглися старі малюнки і плани Софіївського монастиря, за якими реставратори і працювали. Паралельно з реставраційними роботами науковці провадили і археологічні дослідження», – згадує він.

Реставрація тривала шість років; для її проведення науковці отримали дозволи від істориків, архітекторів, української влади та ЮНЕСКО.

За словами Кириленка, у прилеглому до брами приміщенні – будинку для охорони – розміститься виставковий зал: «Там буде музейне приміщення, для якого ми зробили спеціальні пристрої. Там буде галерея або виставкові зали».

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі