chrome firefox opera safari iexplorer

У Софії Київській відкрито колишній центральний вхід

04 травня 2011 о 14:58

У Національному заповіднику «Софія Київська» після тривалої реставрації відкрито браму Заборовського, повідомляє «Радіо Свобода».

Колишній центральний вхід до монастиря Святої Софії архітектори вважають шедевром українського бароко, ця споруда є частиною комплексу Святої Софії Київської, який входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Київські історики тепер сподіваються, що з відновленням брами Заборовського світова спільнота зацікавиться й постаттю митрополита Рафаїла Заборовського – сподвижника гетьмана Івана Мазепи, борця за українську церкву, за розвиток української науки та освіти.

Митрополит Київський та Галицький Рафаїл Заборовський у середині XVIII століття на місці невеликих Західних воріт наказав збудувати величну браму, яка пізніше й отримала його ім’я. Брама стала тріумфальним під’їздом до палат київських митрополитів (нині – будинок митрополита); обидві споруди перебудовував і реконструював архітектор Йоганн Ґоттфрід Шедель, один із найвизначніших зодчих Києва, каже історик Дмитро Малаков.

Саме брама Заборовського, а до її будівництва попередні Західні ворота, до яких вела вулиця просто від Золотих воріт, і були, починаючи з одинадцятого століття, входом до Софіївського монастиря – духовного, освітнього, політичного центру стародавнього Києва, нагадує історик-реставратор Віталій Отченашко.

«Вхід до монастиря був не там, де зараз – на Володимирській вулиці, – а на Золотоворітській вулиці. Точніше, на тій дорозі, яка вела від Золотих воріт до храму. Там, за даними розкопок, в ХІ столітті була в монастирській стіні якась брама, і два храми ліворуч і праворуч від неї. Один храм, назва якого не відома нині, підходив до брами з північного боку (від нинішньої вулиці Стрілецької), а другий храм – це Георгіївська церква», – каже історик.

Але понад сто років тому унаслідок «будівельного буму» у Києві цей вхід опинився у провулку. Тодішні архітектори не звернули уваги, що дорога та брама існували ще з часів Русі.

Скрутні часи й нове життя брами

Перш ніж отримати «друге життя» нині, брама Заборовського пережила скрутні часи занепаду: як згадує заступник директора заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко, пам’ятку було замуровано цеглою, ліпнину з її стін збито.

«Добре, що збереглися старі малюнки і плани Софіївського монастиря, за якими реставратори і працювали. Паралельно з реставраційними роботами науковці провадили і археологічні дослідження», – згадує він.

Реставрація тривала шість років; для її проведення науковці отримали дозволи від істориків, архітекторів, української влади та ЮНЕСКО.

За словами Кириленка, у прилеглому до брами приміщенні – будинку для охорони – розміститься виставковий зал: «Там буде музейне приміщення, для якого ми зробили спеціальні пристрої. Там буде галерея або виставкові зали».

20 січня

Інші дати
Івана Предтечі, Хрестителя
Після Івана Предтечі, хто не робить, того б'ють у плечі.
Розгорнути
Народився Олександр Шалімов
(1918, с.Введенка, Росія – 2006) – хірург, один із засновників української хірургічної школи. Під керівництвом О.Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця.
«Підводься, якщо впав, і йди далі» (Олександр Шалімов)
Розгорнути
Народився Михайло Туган-Барановський
(1865, с. Солоне Харківської обл. - 1919) - перший економіст східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків. Його концепції стали підгрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон'юктури. Один із засновників Національної академії наук України, міністр фінансів УНР. Автор близько 140 праць.
Розгорнути