chrome firefox opera safari iexplorer

Львівська художниця у Дрогобичі продовжує традицію галицького іконопису

11 липня 2011 о 17:25
zik.ua

У Дрогобичі львівська художниця Тетяна Думан представила виставку сучасних ікон. Авторська манера мисткині інспірована галицьким іконописом др. пол. XVII – пер. пол. XVIII ст.

Відкриття виставки відбулося у сакральному відділі музею «Дрогобиччина» 10 липня.

Участь у заході взяли працівники музею, представники місцевих органів влади, інтелігенція та преса.

Віднедавна Тетяна працює художником-реставратором у музеї. Директор «Дрогобиччини» Алла Гладун розповіла: «Сьогодні Тетяна показала сучасний іконопис. Вона автор цих творінь. І що приємно – з XV ст. у Дрогобичі є пам’ятки сакрального мистецтва. І сьогоднішня виставка – це є продовження школи галицького іконопису. І це дуже тішить, коли молода художниця продовжує традиції галицького іконопису. Що натхненням для неї послужили наші церкви. Що молода людина сміливо і впевнено продовжує ті традиції».

Справді, як зазначає наставник художниці, художник-реставратор та мистецтвознавець Лев Скоп, «Тетяна Думан належить до тих художників, які творять сучасне мистецтво з акцентом на українськість, опираючись на традиції національної культури, не кидаючись у перефразування концепцій західноєвропейського, східного чи американського мистецтва».

Сама Таня розповіла, у чому полягає принцип сакрального живопису саме у цьому руслі. За її словами, у першу чергу це діалог божественного з людиною її ж мовою з акцентом не тільки на муки і страсті, але й на те, що їх наслідком став шанс воскресіння і вічного життя. Тому іконопис Тетяни Думан, як і загалом галицький XVII-XVIII ст., дуже життєствердний і наповнений радістю цього шансу. По-друге, для галицького маляра ікон було принципово, аби всі сюжети і постаті були ретельно продумані і досліджені, у той час оли інтерпретація завжди була авторською. А ця складова, у свою чергу, не була даниною власному честолюбству, а була диктована часом. Аби мирянин відчував, що Бог наповнює його життя, зображуване мало відповідати реаліям, спілкуватися з християнином мовою його цінностей, клопотів, ідей та буднів.

Саме тому кожна робота давніх майстрів була унікальна, життєва і не залишала людей байдужими. Саме до цього прагне й Таня Думан.

31 березня

Інші дати
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі