chrome firefox opera safari iexplorer

Найкращі народні ляльки — з Полтави та Черкас. Фото

10 серпня 2011 о 08:23

За підсумком всеукраїнського конкурсу від «Рукотворів» на кращу традиційну народну ляльку, мистецтвознавці обирали найкращі роботи і відзначили майстрів за кількома номінаціями.

Так, перемогли Тетяна Саєнко та Алла Маркар’ян з Полтави, і Лідія Колесник з Черкас.

У спеціальних номінаціях відзначені: за вишивку — сестри Тетяна та Наталка Катриченки з Києва, за майстерність — Ольга Костюченко з Чернігова, за стильність — Олена Лабунька (Дніпропетровщина-Львів), за образність — Світлана Ковальова (Харків-Луганщина) та за регіональний костюм — Людмила Павлова з Тернополя.

Роботи визначали: заступники директора Музею Івана Гончара, мистецтвознавці Юрій Мельничук, Ігор Пошивайло та Тетяна Пошивайло, а також директор Художнього ліцею при Львівській національній академії мистецтв, майстер авторської ляльки Оксана Смерека-Малик.

Переможці та учасники отримали призи та символічні подарунки від спонсорів конкурсу: видавництва «Родовід» та магазину «Світ рукоділля».

Ляльки-переможці:

Лялька Алли Маркар'ян (Полтава)

 

Лялька Тетяни Саєнко (Полтава)

 

Лялька Лідії Колесник (Черкаси)

Нагадаємо, у столичному Музеї Івана Гончара до 25 серпня проходить виставка традиційної української народної ляльки, на якій представлені понад 60 робіт з різних регіонів України.

Інформацію про кожного, хто долучився до проекту і про передісторію проведення конкурсу можна прочитати тут.

* Фото надані «Рукотворами»

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі