chrome firefox opera safari iexplorer

Львівські альпіністи назвуть гору на Кавказі на честь Степана Бандери

18 липня 2012 о 10:53

Львівські альпіністи з клубу «Екстрем» учора здійснили сходження на безіменну вершину висотою 4125 м у районі Казбегі на кордоні Грузії та Росії. У рамках громадської акції «Герої України на вершинах світу» цю гору вони планують назвати на честь лідера ОУН Степана Бандери. У штурмі вершини взяли участь шість досвідчених альпіністів­українців, iз них п’ятеро львів’ян та один тернополянин. Профінансував акцію тернопільський громадський діяч Михайло Апостол.

«Згідно з результатами соціологічних опитувань, Степан Бандера — найзнаменитіша людина в Україні. Зважаючи на те, скільки вершин носять імена славетних героїв, ми вирішили зайнятися пошуком такої вершини, яку можна було б назвати на честь Бандери, — розповів «УМ» керівник групи альпіністів львівського гірського клубу «Екстрем» Мар’ян Нищук. — Обрана нами вершина головного кавказького хребта має доволі символічне значення. Вона розташована на російсько­грузинському кордоні так, що з неї видно вершини інших гір Росії, Грузії i багатьох інших регіонів. Це безпосередньо асоціюється з тією ідеєю, за яку все життя боровся Степан Бандера, втілює прагнення провідника ОУН­УПА створити конгрес боротьби поневолених народів».

Підкоривши гору, альпіністи планували встановити там меморіальну дерев’яну таблицю з іменем Степана Бандери та розгорнути прапори України й УПА. За словами учасників сходження, невдовзі вершина отримає назву офіційно. Альпіністи та представники Львівської, Тернопільської й Івано­Франківської областей звернуться з відповідним листом­проханням до Грузинського географічного товариства. За словами Нищука, у жовтні вони хочуть поїхати в Тибет, знайти там гору і назвати її іменем митрополита Андрея Шептицького. Також у планах — поїздка в Південну Америку, де нові вершини, ймовірно, отримають назви на честь колишнього предстоятеля УГКЦ Йосипа Сліпого та першого голови ОУН Євгена Коновальця.

9 грудня

Інші дати
Народився Борис Грінченко
(1863, с. Вільховий Яр, Сумська область - 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».
Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! (Борис Грінченко)
Розгорнути
Народився Борис Тен (Микола Хомичевський)
(1987, с. Устенське Друге Рівненської обл. -1983) - український перекладач, педагог. Автор збірки сонетів "Зоряні сади", перекладів творів Есхіла, Гомера, Аристофана, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Л. Толстого та ін. класиків світової літератури.
Розгорнути