chrome firefox opera safari iexplorer

Україна заробила на Євро-2012 втричі менше, ніж витратила

11 вересня 2012 о 13:42

Економіка чотирьох українських міст, що приймали Євро-2012, отримала за час футбольного турніру близько 1 мільярда євро. Про це повідомив заступник голови Нацагентства з питань підготовки до чемпіонату Європи з футболу Валерій Жалдак. Він пояснив, що такі висновки можна зробити  за результатами соціологічного дослідження «Євро-2012 очима фанатів», яке провело в Україні Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).

«Під час турніру  до України в’їхали 1,8 мільйона іноземців. Середньостатистичний відвідувач турніру, за результатами опитуванні, витратив у приймаючому місті від 200 до 400 євро, тобто загалом українська економіка отримала близько мільярда євро», – зазначив Жалдак.

Водночас, за його словами, на підготовку турніру Україна витратила з бюджету 36 мільярдів гривень (тобто більше ніж 3 мільярди євро). Представник Нацагентства зауважив, що частина коштів витрачена на інфраструктурні проекти¸ які приносять користь економіці і після завершення турніру. Валерій Жалдак додав, що значну частину коштів у чемпіонат вклали приватні інвестори – зокрема, готельний та ресторанний бізнес.

За словами Жалдака, реальний економічний ефект можна буде оцінити за результатами комплексного дослідження впливу Євро-2012 на українську економіку, і відповідне дослідження вже розпочато.

Товариство GIZ опитало в Україні 2300 іноземних туристів, які перебували у приймаючих містах у дні проведення матчів. Близько 80% оцінили рівень підготовки до чемпіонату за різними напрямками «добре» або  «дуже добре», третина опитаних планують ще раз відвідати Україну.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути