chrome firefox opera safari iexplorer

До Києва приїхала унікальна експозиція фотографій «молодих років» Бітлз

20 листопада 2012 о 11:21
gazeta.lv

Нова хвиля бітломанії накрила Київ і, за прогнозами галеристів, триватиме до 12 грудня. Саме стільки триватиме ексклюзивна виставка фотографій «Бітлз», зроблених з 1960 по 1964 рік. З нагоди відкриття виставки у Центрі сучасного мистецтва М17 до столиці завітала авторка робіт — німецький фотограф Астрід Кірхер. Уже 75–річна пані Кірхер на презентації виставки із посмішкою згадувала, як познайомилась із «бітлами», і розкрила таємницю походження тодішнього рокерського стилю гурту.

Юна Астрід уперше побачила «Бітлз» на тепер уже легендарному концерті — під час виступу у Гамбурзі в 1960 році. Запальні хлопці заворожили студентку художньої школи, котра раніше слухала лише джаз. Так Астрід познайомилась не лише з майбутніми зірками, а й з легендарним напрямом у музиці — рок–н–роллом. Кірхер запропонувала п’ятьом хлопцям фотосесію (на той час на барабанах замість Рінго Стара грав Пітер Бест, а п’ятим «бітлом» був басист Стюарт Саткліфф), а вже за кілька днів гурт перебрався зі свого вбогого помешкання у старому кінотеатрі до будинку сім’ї Кірхерів.

Рокерський стиль ранніх «бітлів» із зачісками «з начосом», за словами Астрід, був навіяний, швидше, не нею самою, як полюбляють стверджувати журналісти, а тодішньою гамбурзькою молоддю: «В ті часи ми не мали грошей на перукарню, тому стригли одне одного. Власне, це була гамбурзька мода, вся молодь так ходила. Хлопцям ця зачіска дуже сподобалась». Щодо ідеї чорних шкірянок, тут Кірхер беззаперечно згодна зі своїм авторитетним впливом. «Це була моя ідея. Їм подобався мій стиль, я носила лише чорний одяг, — пригадує пані Астрід. — Вони також почали одягатись у шкіру та чоботи». Знаменитий «костюмний» імідж квартету, за словами фотохудожниці, прищепив їхній продюсер, аби музиканти мали вишуканий вигляд і скоріше потрапили до чартів. На запитання як же «Бітлз» вплинули на саму Астрід, фотограф замислено та ностальгійно розповіла, що таких друзів, як ці ліверпульці, у неї ніколи не було і не буде: «Вони мене «заразили» своєю цілеспрямованістю та сміливістю. Хлопці дуже наполегливо працювали, аби стати успішними. При цьому щодо мене вони постійно випромінювали сильну любов та повагу. Це враження про «Бітлз» я досі маю у душі». Протягом чотирьох років Астрід Кірхер знімала «Бітлз» та була для музикантів добрим другом і порадницею.

Найближчим серед п’ятірки для Астрід став Стюарт, з яким у фотохудожниці зав’язався роман, згодом вони навіть заручились. На жаль, подружжям їм так і не судилося стати. В 1961 році, коли Стюарт покинув гурт задля того, аби бути художником, він раптово помер від крововиливу в мозок. Пані Кірхер досі називає його єдиним коханням свого життя, хоча потому була одружена двічі. Про стосунки Саткліффа та фотохудожниці у 1994 році Єн Софтлі зняв стрічку «П’ятий у квартеті» (Backbeat). Німкеню зіграла акторка Шеріл Лі, а сама Кірхер допомагала під час зйомок.

Про теперішні стосунки з учасниками легендарного гурту пані Кірхер відгукнулась стримано, її найближчих друзів iз «Бітлз» — Стюарта Саткліффа та Джорджа Харрісона вже немає на цьому світі. «Проте коли зустрічаюсь із Полом та Рінго, то здається, наче ми знову у старих добрих часах, обіймаємось, цілуємось, розмовляємо», — запевнила Астрід. З Маккартні вона востаннє бачилась лише у 2009 році на його концерті у Гамбурзі. До слова, жодної світлини Кірхер тоді не зробила, адже покинула фотосправу ще у 1967 році. Тобто представлені на виставці в Києві фотографії є ексклюзивом не лише для прихильників «Бітлз», а й для творчості самої Астрід Кірхер, котра здобула славу саме завдяки своїм постановочним чорно–білим портретам «бітлів».

Спершу унікальний архів фотографій німкені було заплановано продати на аукціоні у Нью–Йорку. Колекцію розбили на 500 лотів, тобто архів мав розійтися по всьому світові. Натомість українець Марк Гінсбург, президент Ginzburg Fine Arts та завзятий фанат «бітлів», виявив бажання купити всю колекцію. Отримавши відмову від аукціонного дому, він звернувся напряму до пані Кірхер, і та спокусилась ідеєю зберегти архів нероздільним.

Із колекції в дві тисячі знімків українцям показали лише 50, проте, за словами організаторів, ці фото є найбільш знаковими у кар’єрі німкені та найглибше відображають початок ери «Бітлз». Так, серед експонованих у Києві робіт є знімки музикантів квартету за життя у Гамбурзі, є як серйозні портрети у чорно–білих тонах, так і кольорові фото поблизу моря, де молоді хлопці всміхаються у камеру без тіні зіркового статусу. Також Астрід була присутня на зйомках фільму «Вечір важкого дня» у 1964 році і зробила серію фотографій зі знімального майданчику. На додачу в експозиції представлені знімки ліверпульських буднів гурту.

А ще одним ексклюзивом став раритетний фотоальбом портретів «бітлів» When we was Fab від видавництва Genesis Publications — книга, що розійшлася мізерним тиражем у 750 екземплярів ще 2003 року. Раритет цей можна було переглянути лише у присутності спеціального наглядача, котрий, вдягнувши захисні рукавички, гортав сторінки перед очима бажаючих.

Подальша доля архіву передбачувана — організатори пообіцяли показати «бітлівський» скарб у кількох європейських столицях.

19 жовтня

Інші дати
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі