chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Стуса на Донеччині досі залишається безпритульним

06 листопада 2012 о 13:52

Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса досі не знайшов собі постійного місця на Донеччині. Певний час він існував у Горлівці, однак його експонати поки не виставлені, а з приміщенням, у якому він розміститься, також не все зрозуміло, повідомляє Радіо Свобода.

Раніше музей був розташований у Горлівці, де поет викладав у місцевій школі. Експозиція була виставлена у будівлі, що належала одному із заводів. Нею завідував ентузіаст та безпосередній власник музею Олег Федоров. Однак торік він заявив, що через стан здоров'я більше не в змозі керувати музеєм, і запропонував обласній владі прийняти його на баланс.

Донецька облдержадміністрація ніби й не проти, однак через бюрократичну тяганину й досі остаточно не визначилася із місцем розташування музею. Адже для нормального функціонування такої структури необхідне нормальне приміщення та музейний працівник-методист.

Музей в бібліотеку Крупської

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький пояснив, що давав завдання підготувати приміщення в обласній бібліотеці імені Крупської.

«У бібліотеці буде присвячена кімната Стусу. Принаймні замислювалася у бібліотеці Крупської. Я не наполягаю абсолютно. Це було оперативне рішення, куди можна. Я вважаю, що має пройти спільне засідання комісії облради і комісії по Стусу, яке має розглянути й ухвалити рішення, де краще розмістити або кімнату, або стенд», – пояснив Шишацький.

Однак у самій бібліотеці вже підтвердили, що готують кімнату до відкриття. Проте, вона не буде висвітлювати всі аспекти життя Василя Стуса, а сфокусується на його літературній діяльності.

«Колекція вже передана в бібліотеку. Музей Стуса перебуває у завершальній стадії зі створення тематико-експозиційної композиції і облаштування самого музею. Приміщення виділене. Його розташують в одному приміщенні з музеєм Тараса Шевченка. Щоб облаштувати експозицію, треба було закупити меблі. Ми плануємо у грудні. Там буде бібліотекар, він проводитиме екскурсії», – пояснила заступник директора бібліотеки імені Крупської Наталія Петренко.

«Посунути Леніна у краєзнавчому музеї»

Правозахисниця та заступник голови товариства «Просвіта» у Донецькій області Марія Олійник упевнена, що бібліотека — не місце для музею Стуса, хоч його колишній власник і не проти цього приміщення.

«Вони вирішили відкрити музей Стуса у кімнаті Тараса Шевченка на третьому поверсі, в бібліотеці імені Крупської. Я написала протест. Тому що музей Шевченка не треба посувати. Там кімнатка всього… І музей — це наукова робота. Він повинен бути в музеї, там повинні бути музейні працівники. Таких фахівців у бібліотеці немає. У краєзнавчому музеї. Ми вже робили куток. Була виділена кімната, де оригінали документів експонувалися. Там є місця, там останній поверх Жовтневий період, там знову ті Леніни, Ангеліни, там можна абсолютно посунути», – впевнена Марія Олійник.

Навпроти Донецького національного університету, який закінчив Василь Стус, вже давно заплановано облаштувати сквер його імені з пам'ятником письменникові та дисиденту. Однак коштів в обласному бюджеті й досі не знайшлося.

8 травня

Інші дати
Микола Козловський
1921 –  український майстер фотографічних справ. Лауреат Шевченківської премії за фотоальбом «Києве мій».  
Розгорнути
Народився Данило Лідер
(1917, с. Вікторівка, Росія - 2002) - художник театру, педагог. Народний художник України. Серед найвідоміших робіт: оформлення вистав "Ярослав Мудрий" І. Кочерги, "Король Лір" В. Шекспіра, "Дядя Ваня" А. Чехова, "Візит старої дами" Ф. Дюрренматта, "Тев'є-Тевель" за Шолом Алейхемом.
Розгорнути
Народилася Надія Кибальчич
(1878, с. Ясногород Житомирської обл. - 1914) - українська письменниця, перекладачка. Автор книжок "Поезії", "Дитячі оповідання", "Малий Ніно", "Спогади кота Сивка" та ін.
Розгорнути
Народився Василь Вовк-Карачевський
(1834, с. Дуболучівка Чернігівської обл. - 1893) - український громадсько-культурний діяч, публіцист, перекладач, Автор публіцистичних сатей, історичних досліджень ("Канів і його коротка історія"), перекладів праць М. Костомарова, М. Дашкевича, В. Антоновича.
Розгорнути