chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві хочуть монумент шведським уболівальникам

29 січня 2013 о 16:42

У Києві відбудеться конкурс на найкращий проект паркової скульптури в пам'ять про шведських уболівальників. Скульптуру встановлять на Трухановому острові.

Про це повідомляє «Кореспондент» із посиланням на Київську міську держадміністрацію.

Конкурс оголошено департаментом містобудування та архітектури на підставі розпорядження голови КМДА Олександра Попова.

Бліц-конкурс проводиться з 28 січня по 28 лютого, його учасниками можуть стати окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали письмове запрошення від замовника.

Згідно з умовами конкурсу, учасники повинні представити виразне образно-пластичне рішення паркової скульптури, передбачити раціональне використання земельної ділянки, проведення комплексного благоустрою та освітлення території навколо паркової скульптури. Проектні пропозиції приймаються до 26 лютого.

Підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 6 березня. Переможці отримають грошові премії: перша — 5 тис грн, друга — 3, 75 тис грн, третя — 2,5 тис грн. Власникові першої премії буде надано перевагу для подальшої розробки та реалізації проекту.

Як повідомлялося, скульптуру планується встановити до Дня Києва на Трухановому острові в місці, де зафіксовано абсолютний рекорд УЄФА за кількістю вболівальників на території одного фан-кемпінгу (уболівальників збірної Швеції).

Під час чемпіонату столицю відвідали 3047 шведів.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути