chrome firefox opera safari iexplorer

Україна — остання серед пострадянських країн за кількістю жінок у парламенті

19 серпня 2013 о 09:15
dt.ua

Згідно зі статистикою Світового банку, Україна посідає 151-е місце в світі за кількістю жінок у парламенті, незважаючи на те, що жінки складають 65% від загального числа виборців.

Про це в статті для DT.UA пише оглядач Ганна Шелест.

Перше місце за кількістю жінок у парламенті до 2012 р. посідала Руанда — 56%, за нею слід Андорра, де з 2008-го по 2012-й представництво «слабкої статі» зросла з 25 до 50%. У трійці лідерів і Куба, де налічується 45% жінок-парламентаріїв.

Серед країн — членів Європейського Союзу перше місце (четверте місце в світовому рейтингу) займає Швеція — 45%, інші провідні країни співтовариства знаходяться ближче до середини рейтингу: Німеччина — 26-е місце (з 33%), Франція — 40-е (27%), Польща — 59-е (24%), Великобританія — 65-е (23%), Італія — 73-е (21%), при цьому в Італії з її неймовірно частими змінами урядів за останні 60 років жодна жінка так і не стала прем'єр-міністром. Лідерами ж залишаються Скандинавські країни — компанію Швеції складають Фінляндія (43%), Норвегія (40%) та Данія (39%).

Водночас такі країни, як Афганістан і Ірак, демонструють значно кращі показники, ніж держави, що принесли їм демократію, — 28% (39-е місце) і 25% (47-е місце) відповідно.

Незважаючи на озвучену в 2011 р. ініціативу Хілларі Клінтон досягти 50 до 50 (тобто 50% політичних та громадських лідерів до 2050 р. повинні бути жінками), самі США в 2012 р. займали лише 91-е місце з 18% жінок-парламентаріїв у Палаті представників. При цьому їх загальна кількість, включаючи сенаторів, досягає у 2013-му майже 30%, що вважається найвищим показником за всю історію і стало проривом останніх виборів.

Як показує практика, до нових держав або до таких, які щойно пройшли через конфлікт і заново відбудовують свою державність, пред'являються набагато більш високі вимоги й очікування, ніж до тих, де жінки отримали право голосу ще на початку ХХ ст. і де у виборців склався певний образ політика.

У першій двадцятці країн — лідерів щодо участі жінок у роботі їх головного законодавчого органу знаходяться п'ять африканських держав: Руанда, Сенегал, Південна Африка, Мозамбік і Танзанія. У всіх цих країнах цей показник становить 35% від загального числа парламентаріїв. У списку країн, що перевищують 30-відсотковий бар'єр, ще дев'ять країн — Уганда, Ангола, Алжир, Бурунді, Ефіопія, Туніс, Південний Судан, Ефіопія і Лесото.

Ситуація на пострадянському просторі виглядає на порядок гірше. Так, 25-відсотковий бар'єр подолала лише Білорусь, зайнявши 43-е місце в загальному рейтингу (27%, зниження порівняно з 2011 р. на 5%). Далі лідирують мусульманські центральноазіатські країни: Казахстан — 55-е місце(24%), Киргизстан — 60-е (23%) і Узбекистан — 70-е місце (22%). Інші пострадянські країни розмістилися наступним чином: Молдова — 82-е місце (20%), Туркменистан — 98-е (18%), Азербайджан — 102-е (16%), Росія — 119-е (14%), Грузія — 134 (12%), Вірменія — 142-е місце (11%).

Що ж стосується України, то тут жінки становлять 65% виборців і при цьому лише 9% членів парламенту — 151-е місце в світовому рейтингу — останнім серед всіх країн пострадянського простору.

Замикають рейтинг Єгипет — там за два останніх роки кількість жінок у вищому законодавчому органі впало з 13 до 2%, Соломонові Острови — 2% і Оман — 1%.

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі