chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вкотре спотворили вигляд «Київської фортеці». ФОТО

18 вересня 2013 о 16:54

У Києві спотворили зовнішній вигляд пам'ятки національного значення «Київська фортеця», пише Історична правда.

Йдеться про казарму жандармського полку, яка була частиною історико-архітектурної пам'ятки, повідомляє у своєму блозі краєзнавець Микола Афанасьєв.

До 2013 року вона мала дещо занедбаний, але близький до вигляду, що мають інші будівлі історіко-архітектурної пам'ятки - музею «Київська фортеця».

Так було...

«Влітку 2013 року споруду спіткало „покращення“, — пише Афанасьєв. — Цегляні стіни у 4-5 цеглин дбайливо прикрасили утеплювачем, на другому поверсі башти заклали бійниці».

А так стало: змінили склопакети, добудували трубу-витяжку...

За словами блогера, автентичні вікна будівлі замінили білими склопакетами, а до стіни прибудували вентиляціййні труби майбутньої їдальні.

...і драбину

«Особливої „автентичності“ додає новостворена мансарда з балконом та окремим входом, — пише Афанасьєв. — Що сталось з інтер'єрами споруди, яка охороняється державою, залишилося таємницею».

Блогер нагадує, що будівля казарми перебувала під охороною держави як пам'ятка архітектури.

 Червоним позачена казарма жандармського полку «Київської фортеці»

Як відомо, у липні 2012 року директор музею «Київська фортеця» В'ячеслав Кулініч був звільнений за «порушення трудової дисципліни».

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею «Платар» в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із номінантів в акції «7 чудес України» в категорії «фортеці», а також учасником акції «7 чудес Києва». Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Розділи: Суспільство

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути