chrome firefox opera safari iexplorer

Львів вшановує творця українського гімну

26 лютого 2015 о 18:10

З нагоди  200-річчя від дня народження автора музики Державного гімну України Михайла Вербицького та у зв'язку з 150-ю річницею першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...», яке відбулося 10 березня 1865 року, Львівський музей історії релігії проводить низку заходів, повідомляє РІСУ.

Так, у переддень річниці народження автора Гімну, у музеї відкриється виставка «Творець українського гімну». До створення експозиції долучилися: Львівська національна бібліотека ім. Василя Стефаника, Центральний державний історичний архів України у Львові, Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові, Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, Львівська національна музична академія ім. Миколи Лисенка, Національний музей Перемишльської землі (Польща). Цікаві речі надійшли з приватних збірок Юрія Гаврилюка, Маргарити Давидюк, Любомира Криси.

Михайло Михайлович Вербицький увійшов в історію музичної культури як видатний прогресивний композитор першої половини XIX століття, хоровий диригент. Його діяльність розвивалася і розцвіла у лоні української церкви в Перемишлі: був справжнім народним композитором, який не лише тонко відчував настрої та мрії українського суспільства, а й зумів своєю музикою збуджувати світлі, піднесені почуття. На його творчих традиціях виховувалося ціле покоління західноукраїнських музикантів, які з великою любов’ю ставились до корифея рідного музичного мистецтва. Більшість його творів – передусім симфонії і хори – це справжні перлини української музики, які заслуговують на те, щоб посісти належне місце у програмах сучасних концертів.

На виставці представлено метричні дані з відомостями про народження Михайла Вербицького, документи греко-католицької богословської академії у Львові (списки семінаристів, екзаменаційні відомості), рукопис  коротких правил гри на гітарі «Поученіє гітари», світлини рідних місць, церков, парохом яких був отець Михайло Вербицький. Чільне місце займають особисті нотні записи композитора: церковні пісні для чоловічого хору «Отче наш», «Христос Воскрес», «Заповіт» Т. Шевченка, оперета на одну дію «Простачка», інші твори. Унікальним експонатом є рукопис Гімну «Ще не вмерла Україна!». Героїко-патетична музика до вірша Павла Чубинського якнайкраще відповідала волелюбним прагненням українського народу і принесла  автору найбільшу популярність.

Михайло Вербицький, композитор і священик УГКЦ,  до кінця свого життя служив двом великим силам нашого духовного життя – молитві і пісні – служив самовіддано, одержимо і повсякчас.

Урочисте відкриття виставки «Творець українського гімну»  відбудеться 3 березня, у вівторок, о 16 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії. Під час відкриття звучатимуть музичні твори композитора у виконанні камерного хору імені Миколи Леонтовича Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик».

Автори виставки – наукові співробітники ЛМІР Зоряна Білик і Василь Банах.

Експозиція працюватиме до 30 квітня 2015 року.

4 березня в колишній трапезній домініканського монастиря відбудеться концерт, в якому звучатимуть твори Михайла Вербицького. Їх виконуватимуть октет солістів капели «Дударик», хор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, молодіжний хор архикатедрального собору Святого Юра.

Гімн.jpg

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути