chrome firefox opera safari iexplorer

Давньоруськими замками користувалися в Європі до 14 століття — у Києві триває виставка замків

27 березня 2015 о 12:32
gazeta.ua

Виставка старовинних замків і ключів триває Києво-Печерській лаврі. 114 ключів і замків різних епох — від 12 до 20 століття можна побачити до кінця квітня в Музеї історії Лаври.

— Перші замки і ключі з'явилися ще на Стародавньому Сході в 2 тисячолітті до нашої ери, вони були переважно дерев'яні, металеві з'явилися пізніше, — розповідає доктор історичних наук Сергій Пивоваров, 54 роки.

На території України найдавніші замки з'явилися в античних містах Північного Причорномор'я — Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї. Ці замки переважно були дверними, тобто, закривали двері, але не були навісними, а вже в римський час з'явилися навісні замки: двері можна було закривати не тільки зсередини, але і з зовнішнього боку. В Україні навісні замки найбільше поширилися в 12-му — першій половині 13 століття.

— Давньоруські замки були досить складним механізмом. Щоб виготовити такий замок, коваль мав зробити 40 деталей, а потім їх всіх спаяти, склепати, з'єднати. В замок вставлялася дужка, пружина стискалася, і замок закривався. Ці замки в археології отримали назву «двоциліндрові висячі замки давньоруського часу». Вони були досить популярними. Ними користувалися не тільки древні русичі, але вони широко імпортувалися за межі України. В Європі такого типу замки до 14 століття називалися руськими.

Здавна ключі не тільки виконували матеріальну функцію, а й отримали символічне значення. Людина з ключами завжди уявлялася як багата людина, бо їй є що замикати, або людина, посвячена у таємниці.

Біблійна історія розповідає, що Бог вручив ключ Святому Петру для того, щоб він відкривав ворота в Рай. А ключі від пекла Бог нікому не довірив.

— Ще в давньоруський час з'явилася поcада ключника або ключниці — людини, якій боярин або князь довіряв ключі від свого добра, — розповідає історик. — Ключниця княгині Ольги Малуша стала мамою князя Володимира.

Більшість давніх замків переважно вішали на брами, на ворота, на великі двері складів. З часом вдосконалювалися і врізні замки, які вставлялися в саму стулку дверей.

Ключі стали символами не тільки багатства, а й символами міст. Кожне місто мало свою браму і закривалося на ключ. Коли ворог оточував місто, якщо населення вирішувало здатися, для того, щоб місто не руйнували, ворогу просто здавали ключ від міста.

На виставці можна побачити півметровий ключ, який замикалася одна з веж Печерської фортеці.

— На території Лаври при Петрі І була збудована Печерська фортеця, коли була загроза нападу військ Карла ХІІ на Київ. Ця Печерська фортеця мала декілька башт. Усі ці башти закривалися на ключі. Тут представлені ключі від різних башт Печерської фортеці. Сама фортеця мала символічний ключ, на якому написано «Киевская крепость». Він зберігався в Арсеналі. Пізніше, в радянський час, його передали до фондів Києво-Печерського заповідника. Під час війни німці його викрали і вивезли в Німеччину. Після перемоги цей ключ радянські військові відшукали серед вкрадених речей у Берліні і повернули його в Київ у Лавру.

Усі замки, представлені на виставці, відновили реставратори — спаяли відламані частини, зняли іржу.

Джерело: Gazeta.UA
Розділи: Новини культури

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі