chrome firefox opera safari iexplorer

«Недобудована» Верховна Рада: Історія будинку українського парламенту

22 липня 2015 о 10:03
volynnews.com

Люстру, яка прикрашає стелю в сесійній залі Верховної Ради України, виготовили в Росії. В холі – картина «Квітуча соціалістична Україна», а поруч – грандіозне полотно, на якому зображена історія державотворення України в ключових постатях.

А сам будинок, за який автор свого часу отримав Сталінську премію, вважається недобудованим. Кореспондент Інформаційного агентства Волинські Новини побував у Верховній Раді України. Відтак, до уваги читачів – коротенька екскурсія коридорами парламенту, де 24 роки тому проголосили Акт незалежності України.

Тут відбувалися ключові події української історії. Тут вершать долю українців народні обранці. Часом це вдається робити шляхом прямих перемовин, часом – кулуарних домовленостей, часом – за допомогою бійок. А часом і не вдається взагалі. Стіни Верховної Ради України бачили всяке.

Верховна Рада – переможець Сталінської премії

Будинок, де працюють народні депутати України, був збудований 76 років тому. Він і досі ще містить елементи з радянського минулого, бо згадана будівля – пам’ятка радянської архітектури. Свого часу автор проекту отримав космічну суму за його спорудження.

У 1934 році столиця УРСР переїхала з Харкова до Києва. На той момент з’ясувалося, що в древньому місті немає адмінбудівлі, де б міг працювати вищий орган влади. Тому в цей час розробили і затвердили генеральний план реконструкції і розвитку Києва. Відповідно до нього з 1936 по 1939 роки в Києві збудовані будівлі, де сьогодні працює Адміністрація Президента, будинок Уряду, на Михайлівській площі — МЗС і будинок для парламенту.

Конкурс на кращий проект будівлі для депутатів був оголошений в лютому 1935 року. В ньому переміг Володимир Гнатович Заболотний – відомий український архітектор.

Сам будинок збудований у строгій прямокутній симетричній формі, він має всього 3 поверхи і пласку покрівлю, увінчану куполом зі скла і металу над сесійною залою. У 1940 році автор будівлі парламенту став головним архітектором Києва, а у 1941 році Володимир Заболотний отримав Сталінську премію за проектування цієї будівлі. На цей час це були величезні кошти – 100 тисяч карбованців.

Пам’ять про тих, кого обирали

За час свого існування будинок зазнав декілька реконструкцій. Перша реконструкція відбулася одразу після війни. Річ у тім, що під час Другої світової війни будинок горів, він був напівзруйнованим. А через купол до зали потрапила авіаційна бомба. Але бомба не розірвалася, хоча й все розбила, спричинила пожежу. Бомбу знешкодили і винесли зі стін парламенту.

Реконструкція відбувалася в 1948—1949 роках. Тоді до основного будинку добудували півкільце-підкову з внутрішнім двориком. Купол підняли на метр вище, що покращило загальні пропорції будинку. Однак, попри всі реконструкції, вважається, що будинок українського парламенту не добудований. Згідно з проектом архітектора Володимира Заболотного, на куполі повинна бути трійка коней, але її так і не добудували.

Другу реконструкція здійснили у 1985 році. Тоді перед входом 1,2 і 3 під’їзду були встановлені скульптурні групи, які репрезентують верстви населення, які на той час обиралися до Верховної Ради УРСР: селяни, робітники, творча і наукова інтелігенція. Скульптором був Валентин Зноба.

Наступну реконструкцію будинок пережив у 2000 році. Тоді на фасаді будинку по всьому периметру були встановлені герби незалежної України. До 2000 року там були герби УРСР. Востаннє реконструйовували будівлю у 2008 році.

«Квітуча соціалістична Україна» в серці незалежної України

Як «живе» парламент? В дні пленарних засідань через двері 1 під’їзду заходять гості й акредитовані журналісти. Народні депутати до парламенту заходять через 2 і 4 під’їзди. В самій будівлі в робочі дні продаються сувеніри, картини, книги і квитки до кіноконцертних залів міста.

Стеля першого і другого поверхів прикрашені розписом і ліпниною з елементами народно-декоративного мистецтва України.

В цих елементах зображені квіти і рослини, які ростуть на території України.

На стелі в головному холі — масштабне панно, яке розміщене у плафоні.

Картина називається «Квітуча соціалістична Україна». Намалювали його ленінградські художники батько і син Щербакови.

Сьогодні знімати й замальовувати картину з п’ятикутними зірками й червоними прапорами не збираються, адже сам будинок — пам’ятка радянської архітектури, і на будь-які зміни потрібне рішення народних депутатів.

Донедавна, за часи незалежності, було всього 2 таких рішення, які були прийняті ще до закону про декомунізацію: щодо заміни герба на фасаді будинку та прибирання радянської символіки із сесійної зали.

Картина державотворення

На 2 поверсі парламенту розташована картина державотворення. Її автор – художник Олексій Кулаков. Сама ідея створення картини належить нардепу Івану Плющу. Але реалізували задум через ініціативу депутата Степана Гавриша. Бо саме він звернувся до художника з пропозицією намалювати таку картину.

Картина розміром 2×5 метрів. На її створення художник витратив 4 місяці роботи, він вивчав фотокартки депутатів, архівні довідки. Відкрили картину 22 серпня 2001 року, коли народні депутати зібралися в залі на урочисте засідання до 10-ї річниці незалежності України.

На картині зображений історичний момент, коли 24 серпня 1991 року з присутніх в залі 362 депутатів 350 проголосували за незалежність України, а після того історичного голосування група нардепів занесла до зали великий прапор України і накрила ним трибуну.

Нині цей прапор зберігається поруч з картиною в скляному коробі. Це велике полотно, розміром 8×4 метри, заносили до сесійної зали, коли відзначалися 10-та і 20-та річниці незалежності України.

А на момент проголошення незалежності України, це не був наш національний стяг. До 1991 року прапор УРСР був синього та червоного кольору. І синьо-жовтий стяг депутати занесли в залу як символ розриву з тоталітаризмом, а пізніше затвердили його як національний прапор.

В центрі картини – перший президент України Леонід Кравчук , поруч його перший голова Верховної Ради України Іван Плющ і заступник Володимир Гриньов. Всього на картині близько 70 нардепів 1-го скликання. Це та творча ініціативна група, яка приймала найактивнішу участь у обговоренні і написанні Акту проголошення незалежності України.

За задумом художника, на картині зображені символи нашої нації, історичні постаті, духовні символи, зверху – релігійні образи Богородиця і канонізовані князь Володимир, княгиня Ольга та Нестор-Літописець. Всього на полотні зображено близько 100 дійових осіб. Це або існуючі історичні особи або узагальнені образи. До слова, в лівому кутку картини Олексій Кулаков зобразив і себе.

Як депутати можуть позбутися зарплати

На протилежній стіні на другому поверсі – найбільше електронне табло, підключене до комплексу «Рада», ще 2 менших табло є в сесійні залі. Так депутати, які вийшли із зали можуть побачити хто виступає в той момент.

Вздовж вікон розташовані столи з табличками за алфавітом. Тут депутати проходять реєстрацію перед початком ранкових і вечірніх засідань .

Другу реєстрацію вони здійснюють в залі за робочим місцем своєю персональною карткою в системі «Рада» на персональному пульті.

Якщо депутат не зареєструвався, то він не має права виступати чи голосувати під час засідання.

До слова, підпис у відомості – підстава для нарахування нардепам зарплати . Якщо депутат підписався вранці, а ввечері на засідання не прийшов або навпаки, то вони за цей день не отримують зарплати. Крім того, за цими столами депутати отримують роздруковані матеріали.

Поруч зі столами є кабінки для телефонного зв’язку. Студенти на екскурсії свого часу припускали, що це «кабінка для сповіді», жартувала екскурсовод.

Далі по коридору — кабінка для таємного голосування. Там нардепи обирають квоту у вищу раду юстиції та керівництво ВРУ.

В кулуарах 3-го поверху проводяться термінові наради фракцій. Часто тут відбуваються виставки, форуми. Крім того, в парламенті є традиція – проведення шахових турнірів поміж нардепами, які називаються «Парламентська партія».

Як журналісти не пустили відвідувачів у свій сектор

Саму залу без дозволу прес-служби фотографувати заборонили. Але в мережі фотографій зали, де безпосередньо працюють нардепи – більш ніж достатньо.

Сама сесійна зала займає 2-й та 3-й поверхи. В партері – місця для нардепів.

Перше засідання в цій сесійній залі відбулося 26 липня 1939. Сесія була коротка і тривала всього 3 дні. Загальна площа сесійної зали 650 квадратних метрів і містить близько 1000 місць. На стіні, за спиною голови парламенту, — велике вертикальне полотно у вигляді національного прапора України з малим гербом України. А в 1939 році там стояла 4-метрова постать Йосипа Сталіна. У 50-х роках там стояла постать Володимира Леніна. В 90-х роках її замінили на горизонтального прапору на древку, потім там була розташована велика карта України з визначеними областями і обласними центрами. Декілька років тому карту замінили на вертикальний прапор з малим гербом.

Під прапором – місця керівництва парламенту: голови (нині це Володимир Гройсман), першого заступника (Андрій Парубій), заступник (Оксана Сироїд). Власне, вперше за всю історію незалежної України в президії парламенту сидить жінка.

Поруч — окрема ложа для Президента. Ліворуч під кутовим табло – ложа членів Кабміну (велике крісло – для Прем’єр-Міністра). Праворуч під правим кутовим табло – місця для почесних гостей: представників ГПУ, Конституційного Суду, рахункової палати, уповноваженого з прав людини.

На балконі по центру – місця для гостей ВРУ, працівників апарату, помічників нардепів, депутатів минулих скликань. Під час відкриття або закриття сесії тут стоїть державний хор імені Вірьовки і виконує Державний гімн України, або духовний гімну України «Молитва за Україну».

Крім того, є у Верховній Раді й сектор для гостей по електронних заявках. Так, наприкінці минулого року глава парламенту підписав розпорядження, що прості громадяни можуть бути присутні під час відкритих пленарних засідань. Для цього вони мають зареєструватися на сайті ВРУ у відповідному розділі, і комп’ютер за три дні до засідання шляхом відбору випадкових чисел визначає цих людей. Всього таких місць 11.

Перший раз, коли такі відвідувачі прийшли до Верховної Ради, стався конфуз. Спершу ці 11 місць відвели в зоні, де розташована преса. Але журналісти гостей не пустили. Хоча цих відвідувачів мав привітати голова Верховної Ради України. Власне, ложа для преси займає майже третину балону. З іншого боку – ложа дипломатичного корпусу.

Стільці, які передбачені для найвищих і найбільших

Місця нардепів у партері. В радянський період і до 2-го скликання за часів незалежності, депутати в залі розміщувалися по регіонах. Зараз же вони сідають пофракційно, як і в усіх парламентах світу, відповідно до ідеології – праві, ліві й центристи, відносно крісла голови ВРУ.

Варто нагадати: у 8-му скликанні Верховної Ради немає представників лівих сил – комуністів, соціал-демократів. Тому ліве крило віддали «Самопомочі», хоч це не їх ідеологія.

Всього, згідно з Конституцією України в парламенті України 450 депутатів. На сьогодні їх є 422, оскільки в 26 округах вибори не відбулися : 12 в Криму і 14 в Донецькій та Луганській областях. У 8 скликанні в парламенті присутня 51 жінка — це найбільша кількість жінок за всі скликання незалежності України.

В нинішній Верховній Раді — 6 фракцій, 2 депутатські групи і 43 позафракційних депутати. На кожному робочому місці — табличка з прізвищем, ім’ям по батькові нардепа.

Також в кожного депутата – персональний пульт системи «Рада». Розробник цієї системи — Інститут проблем математичних систем і машин НАН України (генеральний конструктор — Анатолій Морозов). З цього пульта можна отримати всю цифрову інформацію: результати реєстрації, голосування , довідкову інформацію, повнотекстові законопроекти порядку денного. Є й навушник з функцією синхронного перекладу.

В радянський період крісла для нардепів мали ширину всього 60 сантиметрів. Але тепер в парламенті передбачені місця й для народних обранців з великими антропометричними даними. В 5, 6 та 7 скликаннях, до прикладу, працював найвищий нардеп – баскетболіст, олімпійський чемпіон Олександр Волков, який має зріст 206 сантиметрів. Немалу комплекцію мав і найстарший депутат Юхим Звягільський (він єдиний з депутатів, хто є членом парламенту усіх восьми скликань). Нині нардеп схуд, але донедавна він потребував спеціального крісла. Є в залі ще одна табуретка для помічника нардепа Богдана-Юрія Шухевича. Річ у тім що чоловік майже не бачить, тому потребує допомоги помічника.

А взагалі до зали можуть заходити під час пленарного засідання лише діючі депутати, фотокореспонденти, комендант охорони, працівники апарату і помічники тих депутатів, які не можуть без них обходитися. Свого часу в залі було місце для інвалідного візка нардепа Валерія Cушкевича.

4-тонна люстра та перший кондиціонер

В центрі сесійної зали велика кришталева люстра у плафоні. Сам плафон перекриває купол. Діаметр плафону — 16 метрів, а радіус люстри – 4 метри. Люстру виготовили на заводі кришталю Російської Федерації в 1952 році. У 1957 році її встановили. Люстра виготовлена з білого та кольорового кришталю. Довгий час вона була прикрашена радянською символікою. Зараз по колу люстра оздоблена рослинним орнаментом.

Вага люстри – 4 тонни, вона розрахована на 98 лампочок потужністю 100-220 Вт.

Але це – друга люстра. Першу, у формі соняшника, зруйнувала авіаційна бомба під час Другої світової війни.

По колу в куполі вмонтовані прожектори, які освітлюють його у вечірні години. А всього там три куполи: один зовнішній і два внутрішні. Якщо треба замінити лампочки — можна зайти всередину люстри, піднявшись спеціальними сходинками.

А щороку, як правило наприкінці липня, коли депутати йдуть на канікули, її за допомогою ручної лебідки (її по черзі крутять 6 пар працівників) на товстому тросі впродовж декількох годин повільно опускають до рівня крісел. Близько тижня люстру миють, замінюють лампочки.

В 1947 році в будівлі встановлена вентиляційна система. Але вона не була потужною. Тому в 1957 році встановили нову систему. На той час це було технічне ноу-хау — перший кондиціонер в Україні. Система кондиціонування діє так: біля будинку парламенту розташований Маріїнський парк, під парком є шахти, в тих шахтах збиралося повітря, і, залежно від пори року, повітря або нагрівалося, або охолоджувалося і навіть ароматизувалося. Тепер тут є й сучасна система кондиціонування.

Власне, ці приміщення – лише айсберг всього комплексу Верховної Ради України. У підвалі розташований конференц-зал, є ще декілька будинків, які належать парламенту. Є тут і внутрішній дворик, куди можуть заїжджати автомобілі. А по периметру – чергує охорона.

***

Того дня, коли відбувалася екскурсія, депутати не працювали. Тож коридори Верховної Ради були незвично порожніми. Монументальна будівля, в якій твориться історія, незалежно від оцінок, залишилася чекати нових державотворців-реформаторів, хоч за свою історію бачила усяких.

Розділи: Традиції

21 січня

Інші дати
Народився Григорій Нудьга
(1913, с. Артюхівка Сумської облю - 1994) - український літературознавець, фольклорист, критик. Досліджував літературу передшевченківської доби, походження українських пісень.
Розгорнути
Опанаса, Пів-Івана
Якщо вітер повіє зі сходу, то літо буде жарке, а з півдня - грозове.
Розгорнути