chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні — Семена, колись важливий день для хлопців

14 вересня 2017 о 08:39
traditions.in.ua

Чотирнадцятого вересня — свято Преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи, народний варіант назви — день Семена.

Симеон Стовпник (ІV-V століття) до вісімнадцяти років був чабаном у своїх родичів. Згодом він таємно втік до монастиря. Ця визначна в історії церкви людина провела вісімдесят років, дотримуючись вимог аскетизму, дивуючи всіх умінням читати чужі думки та відданістю Богові.

Преподобний Симеон провів у посилених чернечих подвигах 80 років, з яких 47 простояв на стовпі, тому Стовпник.

За козацьких часів у цей день хлопців уперше «садовили на коні», проводили пострижини — це важлива подія в житті молодого вояка. Цей звичай походив ще від княжих часів, коли молодих княжичів цього дня садовили на коні та з великими церемоніями везли до церкви, де пострижини виконував сам єпископ.

У козацькій Україні хлопчаків, які досягли шестирічного віку, вперше стригли. Батько ставив посеред хати стілець, а на нього — діжку. Мати накривала діжу кожухом, а вже на кожуха садили хлопця. Спочатку чоловіки тричі піднімали хлопця разом зі стільцем і діжкою до стелі, «щоб ріс великий». А потім батько чи дід окроплювали голову хлопчини свяченою водою і шаблею відрізали пасмо волосся, яке мати загортала у хустину і виносила у комору. У заможних козацьких родинах після відрізання волосся стріляли з рушниць.

Наступний постриг хлопчика був через кожний рік ще два рази — до трьох, а потім — аж перед шлюбом.

Іншим цікавим звичаєм на Семена був ритуал «посадження на коня». Хлопці, які досягли 9 років і пройшли «третю стрижку», збиралися на майдані, де їх чекала громада. Юного козака батько садив у сідло бойового коня і, тримаючи його вуздечку, тричі обводив по колу. Той, хто втримався на коні, ставав учнем козацької сотні і всерйоз освоював козацькі бойові таємниці.

В ніч на Семена колись відбувалося ще базарне київське свято — «Весілля свічки», або «Свято свічки», з лялькою на людську подобу. Це свято було своєрідним карнавалом вогнів на київських базарах. Кожен з ремісничих цехів цієї ночі вперше запалював свічки, якими від цього часу вже дозволялося користуватися вечорами. До цього дня у цехах робочий день закінчувався разом зі світловим, оскільки свічки не лише дуже дорого коштували, але і були причиною величезних пожеж, під час яких вигорав майже весь ремісничий тоді ще дерев’яний Поділ.

У день Семена закінчується «вулиця» і починаються вечорниці. Ще напередодні хлопці наймають для вечорниць хату на весь осінньо-зимовий період. Цього дня починаються молодіжні осінні вечорниці. Дівчата варять обрядову кашу, готують вареники, а хлопці наймають музик.

На Семенів день відбувається обряд посвяти в парубоцтво, коли ще зовсім молодих хлопців приймають до хлопчачої ватаги.

Колись від цього дня ткачі починали ткати килими. Бралися за роботу й інші сільські майстри: столярі, стельмахи, ковалі.

Ввечері цього дня майстри збиралися в шинок і «засиджували вечір» з горілкою. Такі «засиджени» відбувалися цілий тиждень: від Семена до Другої Пречистої.

Семенів день — то день відльоту ластівок та покарання горобців. Святий Семен вважається покровителем птахів, саме йому вони звітують у своїх добрих або злих вчинках. Ластівки у народній уяві — то посланники неба та провісники весни; хто зруйнує гніздо ластівки, у того на обличчі віспа буде. Горобці ж, навпаки, прокляті птахи, бо коли розпинали Христа, то вони кричали «Жив! Жив!», повідомляючи катам, що він іще не помер. Отож і дістається на Семенів день горобцям по заслугах.

Існує стародавнє повір'я, що цього дня злітаються в очерет горобці, а чорти там їх міряють на мірки: все, що в мірці, належить чортові, а поза міркою — людині. Тому, мовляв, після Семена горобців у містах і селах меншає.

Саме від Семена люди починають копати картоплю. В полі розкладають вогнище, печуть нову картоплю, їдять і гріють руки — «щоб не мерзли взимку».

За старим стилем Семенів день — то день початку осені, а в давні часи день початку року. Від цього дня починається «нове бабине літо», яке закінчується 21 вересня.

Прислів'я і приказки:

Любив на Семена мед-пиво пити — не лінуйся і робити.

Народні прикмети:

  • На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.
  • На Семенів день вітер із півдня — буде зима тепла.
  • Якщо гуси відлітають на Семена — чекай ранньої зими.
  • На Семена багато павутини — осінь буде довга та ясна.
  • День на Семена був з болотом — осінь буде дощова; ясним — осінь буде з доброю погодою.

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі