chrome firefox opera safari iexplorer

2 січня: це цікаво знати

02 січня 2021 о 00:39

«Ой, колядо-колядине!

Ішла полем господиня,

З торби жито брала,

Ниви засівала:

Вроди, Боже, жито

На довгії літа,

На щастя родині

І всій Україні!»

Катерина Перелісна

У народі 2 січня вшановується пам’ять святого Ігнатія Богоносця. Погода цього дня вказує, яким буде серпень. Наші пращури помітили: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку. А якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною. У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай.

За церковним календарем 2 січня відзначають Передсвято Різдва Христового та вшановують священомученика Ігнатія Богоносця; праведника Іоана Кронштадтського; преподобного Ігнатія, архімандрита Києво­Печерського; святого Філогонія, єпископа Антиохійського; святого Даниїла, архієпископа Сербського, а також Новодворську і Леньківську (Новгород­Сіверську), звану «Спасителькою потопаючих», ікони Божої Матері.

Іменинники 2 грудня:

Данило, Іван, Ігнатій, Філогоній.

2 січня народились:

1892 – Ярослав Пастернак – видатний учений, один із засновників української археології. Знайшов поховання князя Ярослава Осмомисла. Основна праця – «Археологія України».

1841 – Кость Михальчук – основоположник української діалектології. Підготував першу карту українських говорів, обґрунтував поділ діалектів на давні й новожитні.

1841 – Тадей Рильський – етнограф, економіст, педагог, член Старої Громади. Автор праць про Коліївщину, побут і звичаї українського народу.

Події 2 січня:

1649 – козацьке військо Богдана Хмельницького повернулося до Києва після походу в Західну Україну.

1944 – пройшло перше бойове застосування гелікоптерів: три машини конструктора Сікорського взяли участь у супроводі британського атлантичного конвою.

Чи знаєте Ви, що:

Про пташок, що зимують в Україні

Синички

Синичка – велика трудівниця. Готуватися до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і приховати до 15 кг насіння та зернят. Проте взимку їй не завжди вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.

Снігурі

Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку або чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини.

Горобці

Хоча горобці невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються вони зерном, насінням та хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.

Дятли

Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у дуплах, які самі і видовбують. Зазвичай дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Сойки

Ці красиві птахи теж завчасно готуються до зими. Раціон сойки дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями. Ще восени сойки шукають їх і ховають у дуплах дерев, між корінням, під пеньками. Причому ховають лише відбірні екземпляри, тому нерідко весною вони проростають. Завдяки хорошій пам’яті ці пташки легко знаходять свої схованки. (За матеріалами сайту www.pustunchik.ua)

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути