chrome firefox opera safari iexplorer

31 травня 1880 року народилася академік Олександра Смирнова-Замкова

31 травня 2018 о 06:33
uk.wikipedia.org

О. Смирнова-Замкова належить до небагатьох  українських жінок-академіків. Рідкісною для жінок-науковців є й галузь медицини, якій вона присвятила свою діяльність -  патологоанатомія.  

Олександра Іванівна Смирнова-Замкова (у дівоцтві Смирнова) народилася 31 травня 1880р. у Києві, в родині  земського лікаря. Згодом сім’я переїхала до Переяслава (нині Переяслав-Хмельницький на Київщині).

1890 р. Олександра повертається до Києва, вступає до Міністерської гімназії, яку закінчує у 1898 р. Через рік їде до Франції, навчається в університеті м. Монпельє. 1906р. закінчує медичний факультет цього університету та захищає дисертацію на ступінь доктора медичних наук. 

О.Смирнова-Замкова досліджувала інфекційні патології, онкологію, ріст пухлин. Поєднувала наукову  і практичну діяльність, працюючи у Київському бактеріологічному інституті, у 1-й робітничій лікарні, Охматдиті, виробничо-медичному інституті, рентгенорадіологічному та онкологічному інституті, НДІ клінічної медицини; викладаючи на Вищих жіночих курсах.

У 1927р. розпочинається діяльність О.Смирнової-Замкової в Академії наук УРСР, де вона працювала до кінця життя – зокрема, в  Інституті клінічної фізіології, в якому від 1953р. завідувала лабораторією.

Професор-патологоанатом, доктор медичних наук, член-кореспондент АН УРСР  О.Смирнова-Замкова присвятила свої наукові праці патанатомії променевої та інфекційних хвороб, походженню пухлин. Створила вчення про систему внутрішнього середовища органів і тканин.

Займалася вчена і громадською діяльністю: поспіль п’ять скликань була депутатом Київської міської ради.

Померла О. І. Смирнова-Замкова 22 вересня 1962 р. Похована на Байковому цвинтарі  у м. Києві.

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути