chrome firefox opera safari iexplorer

28 червня 1909 року народилася українська письменниця і перекладачка Галина Вігурська

28 червня 2020 о 00:22
esu.com.ua

Галина Василівна Вігурська народилася в с.Люлинцях (нині Калинівський район на Вінничині). Закінчила Інститут педагогів дошкільного виховання при Київському університеті. 

Працювала в редакціях газет  «Радянська освіта», «Київська правда», «Радянський спорт».

Перекладала твори білоруських, польських, болгарських письменників.  Серед них – трилогія Я. Коласа «На розстанях», романи «Коли зливаються ріки» П. Бровки,   «Весняні зливи» та «Сота молодість» В. Карпова; повісті В.Бикова  «Альпійська балада»,  С.Александровича «Від рідної землі», Зінаїди Бондарини «Ой рано на Йвана…»; пенталогія І.Шамякіна «Тривожне щастя». Також  -  п’єса Г.Запольської «Мораль пані Дульської» (яка досі є в репертуарі багатьох українських театрів); комедія «Хто сміється останнім» К. Крапиви. Крім того -  значну частину творів Я.Бриля, І.Мележа, В. Вольського, К. Губаревича, В. Дадіомова, Б.Сочанки, М. Линькова.

Особливу увагу Галина Вігурська приділяла перекладам білоруської літератури. Написала чимало статей з питань білоруської культури, українсько-білоруських культурних зв’язків, спогадів про класика білоруської літератури Якуба Коласа. Слід сказати, що епічна трилогія «На розстанях»  Я.Коласа – один з перших білоруських романів, який мав величезний вплив  на розвиток білоруської літератури загалом і прози зокрема -  на думку фахівців, найкраще переклала іншою слов’янською мовою саме Г. Вігурська.

Померла Г.В.Вігурська 1 серпня 1990р. в Києві.

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути