chrome firefox opera safari iexplorer

2 липня: це цікаво знати

02 липня 2018 о 00:04

«Перемагай труднощі розумом, а небезпеку – досвідом».
З народних вуст

2 липня у дохристиянські часи наші предки розпочинали свята з вшанування Сварога, покровителя ковальства. При цьому обов’язковими були обряди поклоніння воді, адже у цей час ще й продовжувалися купальські свята.

До речі, обряд кидання монеток у воду задля здійснення бажання прийшов до нас з тих часів, коли люди вірили, що у водоймах живуть боги. А тому у воду кидали жертви, у першу чергу, для того, щоб задобрити божества.

У Києві таким місцем поклоніння водяним божествам був фонтан Самсон, що знаходиться на Подолі. Здебільшого, сюди кидали монетки для того, щоб назавжди залишитися у столиці.

За церковним календарем, 2 липня вшановують Апостола Іуду, брата Господнього; святителя Іова; преподобного Варлама Вазького; мученика Зосима; преподобного Паїсія Великого; преподобного Іоанна пустельника.

У народі Зосим вважається заступником бджіл. Оскільки день присвячений цим працелюбним комахам, то й погоду наші пращури визначали за їхньою поведінкою. Так ось: коли бджоли швидко летять до своїх вуликів, то скоро буде дощ; стають злішими, частіше жалять – перед засухою; сидять на стінках вулика – до сильної спеки.

Іменинниками 2 липня є:

Варлам, Зосим, Паїсій, Марія.

2 липня народились:

1825 – Володимир Александров – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, «Народного пісенника з найкращих українських пісень».

1879 – Володимир Правдич-Немінський – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).

1892 – Михайло Спіров – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.

1925 – Ольга Олійник – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.

Події 2 липня:

1924 – створено Міжнародну асоціацію спортивної преси.
1937 – Політбюро ЦК ВКП(б) санкціонувало відправку телеграми секретарям обкомів, крайкомів, ЦК нацкомпартий, де наказувалося взяти на облік усіх куркулів, що повернулися на батьківщину для того, щоб їх заарештувати і розстріляти. Ця телеграма стала початком Великого терору або сталінських репресій.
1951 – газета «Правда» засудила вірш В. Сосюри «Любіть Україну».
1954 – розпочала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення).

2 липня відзначають:

  • Міжнародний день спортивного журналіста.

Чи знаєте ви що:

Цікаво про бджолу

  • Середній вік бджоли: матка живе 4-5 років, робоча бджола в літній період – 30-60 днів, бджола, яку вивели восени та яка перезимувала – 190-210 днів.
  • Для отримання 1 кг меду бджоли мають взяти нектар з 1-2 млн квітів.
  • Ефективний радіус для польоту бджоли за взятком – 2 км, хоча бджола може відлітати і на 8 км від вулика та знайти дорогу додому.
  • За один виліт бджола облітає приблизно 1000 квітів.
  • Під час збору нектару, цією роботою зайнято лише 50-60% вуликових бджіл. Інші ж бджоли зайняті вихованням розплоду, приймають нектар, переробляють його на мед та виконують інші роботи у вулику.
  • Бджола може тягнути вантаж, який у 320 разів перевищує вагу її тіла.
  • Для виховання однієї тисячі личинок потрібно 100 гр меду, 50 гр пилку та 30 гр води.
  • В залежності від раціону відгодовування, личинка може стати робочою бджолою чи маткою.
  • Чарунка у сотах – одна з найраціональніших природніх геометричних форм, на її спорудження треба найменшу кількість матеріалу (на 100 чарунок – 1,3 кг воску).
  • Бджоляр за допомогою диму не заспокоює бджіл, а змушує їх діяти, як при пожежі – бджоли набирають мед та не можуть жалити.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути