chrome firefox opera safari iexplorer

Нове видання Реймського Євангелія повернулося в Україну

20 жовтня 2010 о 20:12

Сьогодні у Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» відбулася презентація нового видання знаменитої київської пам’ятки першої половини ХІ ст. – Реймського Євангелія українською, англійською та французькою мовами. Дане видання презентували Фундація Енциклопедії України (Канада, Торонто) та видавництво «МС» (Україна, Львів).

Реймське Євангеліє –  найдавніша вітчизняна книга, що походить з бібліотеки Ярослава Мудрого, заснованої ним у 1037 р. при Софії Київській. З донькою Ярослава Мудрого Анною оригінал Євангелія потрапив до Франції й донині зберігається у міській бібліотеці Реймса – давньої коронаційної столиці французьких королів. Вважають, що, виходячи заміж за короля Генріха І Капетінга в 1048/49 р., Анна під час шлюбної церемонії дала на ньому королівську присягу.

До сьогодні унікальний рукопис вважали загубленим у регіональній французькій колекції — його зберігали в міській бібліотеці Реймса — давнього коронаційного міста французьких королів.

«Про молитовник Анни я знав давно. Але пригадав про нього, коли прочитав книжку про Анну Ярославну, — розповів «УМ» ініціатор і натхненник видання, голова Фундації енциклопедії України Олег Іванусів. — Почав шукати інформацію про нього, знайшов його у Франції під назвою «Реймське Євангеліє». Дізнався, що Євангеліє знаходиться в Реймській бібліотеці». За словами пана Олега, він попросив відомого французького фотографа з українським корінням Юрія Білака поїхати в цю бібліотеку i перефотографувати всі 32 сторінки реліквії. Це все, що залишилось від книги, яка, за словами експертів, «мусила пережити певні катаклізми».

«Юрій Білак передав цифрову інформацію в Україну та попросив у Франції дозвіл на друк», — каже Олег Іванусів. Наш співрозмовник запевнив, що Реймська бібліотека унікальну українську пам’ятку не ховала — в 1975 році Євангеліє навіть привезли на виставку в Москву. Тоді московська дослідниця Лідія Жуковська стала першим фахівцем–філологом, який мав можливість вивчити реймські аркуші в оригіналі, однак оприлюднений конкретний науковий результат виявився надто скромним.

Для української ж науки Старокиївське Реймське Євангелiє досі існує винятково через короткі згадки на сторінках оглядових видань та популярної літератури. «Реймське Євангелiє так і не посіло належне йому місце серед українських культурних надбань, фактично надалі залишається маловідомим, — каже історик Володимир Александрович. — Хоча його ніби й не випадало б визнавати забутим... Реймський фрагмент — не лише найдавніший київський оригінальний рукопис, а й має бути визнаний ще й найстарішою Богослужбовою книгою Київської Церкви».

Науковці переконують, що реліквія — ціле поле для вивчення. Хоча б згадати про те, що реймські аркуші старокиївського рукопису є просто унікальним джерелом для історії української мови. «Кириличні зошити Реймського Євангелія є найбільш ранньою пам’яткою київської книжності й водночас одним iз найдавніших автентичних зразків української мови. Під цим оглядом його випереджають хіба що поодинокі найстаріші написи, виявлені на стінах Софійського собору, — каже Володимир Александрович. — Скромний фрагмент старокиївського рукопису стає в один ряд iз такими загальновизнаними, найвизначнішими здобутками етапу утвердження київського християнства, як Софійський собор та перший оригінальний зразок місцевої літератури — «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона».

Попри бурхливу долю, реліквія все ж повернулася на Батьківщину у вигляді повноцінного видання трьома мовами. «Плануємо видати тисячу книжок. Це не комерційний проект, тому про продаж поки не думаємо», — зазначив директор видавництва «МС» Зіновій Матчак. «Весь цей проект дуже дорогий, але це є наша інвестиція в Україну і в українство», — додав Олег Іванусів.

Ярина Городиська, «Україна молода»

Електронну версію книги можна переглянути тут: http://msvitu.com/pages/medical-books/yaroslavna/#

13 листопада

Інші дати
Народився Олександр Черняхівський
(1869, с.Мазепинці, Київська область – 1939) - український громадський діяч, лікар-гістолог. Перший голова Всеукраїнської спілки лікарів, активний творець української медичної термінології.
Розгорнути
Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко)
(1889, с.Грунь, Сумська область - 1956) – український письменник-сатирик і гуморист, автор-засновник художнього жанру нарис-усмішка.
«Чухраїнці» – це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні «Чукрен»… Риси (як на ту старовинну термінологію) звалися так: 1. Якби ж знаття ! 2.Забув. 3.Спізнивсь. 4. Якось то воно буде, 5.Я так і знав!… Істино дивний народ.» (Остап Вишня)
Розгорнути