chrome firefox opera safari iexplorer

Презентували факсимільну копію Пересопницького Євангелія

20 квітня 2011 о 10:41

У Національному університеті «Острозька академія» презентовано факсимільну копію знаменитого «Пересопницького Євангелія» — написаної на Рівненщині 450 років тому першої священної книги українською мовою.

Цією презентацією на Рівненщині розпочато проведення заходів з нагоди ювілею Першокниги.

НУ «Острозька академія» отримала єдину поки що унікальну факсимільну копію цієї книги, виготовлення якої профінансував рівненський бізнесмен Олег Каштан. Виготовлення копії «Пересопницького Євангелія» йому обійшлося у 10 тисяч доларів.

Як пояснив під час презентації копії книги заступник голови облдержадміністрації Олексій Губанов, не випадково саме цей вищий навчальний заклад отримав копію, адже «Пересопницьке Євангеліє» починали писати саме на теренах колишнього Острозького князівства, а в «Острозькій академії», яка була у свій час першим вищим навчальним закладом Східної Європи, вперше наприкінці XVI століття було надруковано чимало цінних і відомих книг. Серед них і «Острозька Біблія» — перше друковане видання, у якому церковнослов’янською мовою було надруковано усі основні Біблійні тексти.

Невдовзі, окрім цього примірника, в «Острозькій академії» буде й поліграфічне перевидання книги «Пересопницьке Євангеліє. Витоки сьогодення» із транслітерацією. За задумом організаторів, таких книг буде надруковано 450 примірників, які реалізовуватимуть гостям та учасникам ювілейних заходів у серпні 2011 року у селі Пересопниця Рівненського району.

Крім копії Першокниги було також презентовано ювілейну монету «Пересопницьке Євангеліє», випущену Монетним двором Національного банку України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року на Рівненщині пройдуть заходи з нагоди 450-річчя «Пересопницького Євангелія».

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути