chrome firefox opera safari iexplorer

На базі Київського університету створять науковий парк

24 листопада 2010 о 11:29

На базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка буде створено науковий парк.

Відповідні установчі документи підписали 23 листопада керівники дванадцяти академічних інститутів, серед яких – інститути геохімії, електрозварювання, мікробіології, радіологічної хімії, прикладної та теоретичної фізики, університету харчових технологій тощо.

За словами ректора Київського університету, президента новоутвореної установи Леоніда Губерського, створення спільно з НАН України корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка» сприятиме найбільш ефективному використанню університету як міжнародного науково-навчального центру.

Створення наукового парку також сприятиме формуванню нових робочих місць, працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, розвитку інноваційних інфраструктур і головне – поліпшить умови для залучення інвестицій.

«Такі наукові парки — це, перш за все, стимул для того, щоб у них концентрувалися зусилля з одного боку — науковців, а з іншого – інвесторів», – сказав на церемонії підписання установчих документів заступник міністра освіти та науки України Євген Сулима.

За його словами, враховуючи те, що держава не є засновником корпорації, жодного бюджетного фінансування проекту не передбачено. Проте на державному рівні було забезпечено повне сприяння цій організації, так, Законом України «Про наукові парки» передбачено певні податкові преференції його учасникам, зокрема, нижчі ставки при ввезенні необхідного обладнання.

За словами Є.Сулими, лабораторії державних університетів не мають права займатись підприємницькою діяльністю і тому інвестори не можуть напряму надавати їм кошти. У разі використання госпрозрахунку, після отримання грошей в касу вищого навчального закладу, з неї вираховують кошти на комунальні послуги тощо, і безпосередньо науковому працівнику залишається дріб’язок, й це не стимулює вченого до роботи.

«В технопарках ситуація інша. Там вже йде розрахунок, там створюється підприємство, конкретний проект, в якому це все враховується і потім фінансується. І лише учасники цього проекту якраз і отримують прибутки за виконану роботу», – підкреслив Є.Сулима.

У свою чергу, Л.Губерський підсумував: «В таких складних умовах, у тому числі фінансових, потрібно об’єднувати наші зусилля, наших науковців і держави».

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути