chrome firefox opera safari iexplorer

На базі Київського університету створять науковий парк

24 листопада 2010 о 11:29

На базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка буде створено науковий парк.

Відповідні установчі документи підписали 23 листопада керівники дванадцяти академічних інститутів, серед яких – інститути геохімії, електрозварювання, мікробіології, радіологічної хімії, прикладної та теоретичної фізики, університету харчових технологій тощо.

За словами ректора Київського університету, президента новоутвореної установи Леоніда Губерського, створення спільно з НАН України корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка» сприятиме найбільш ефективному використанню університету як міжнародного науково-навчального центру.

Створення наукового парку також сприятиме формуванню нових робочих місць, працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, розвитку інноваційних інфраструктур і головне – поліпшить умови для залучення інвестицій.

«Такі наукові парки — це, перш за все, стимул для того, щоб у них концентрувалися зусилля з одного боку — науковців, а з іншого – інвесторів», – сказав на церемонії підписання установчих документів заступник міністра освіти та науки України Євген Сулима.

За його словами, враховуючи те, що держава не є засновником корпорації, жодного бюджетного фінансування проекту не передбачено. Проте на державному рівні було забезпечено повне сприяння цій організації, так, Законом України «Про наукові парки» передбачено певні податкові преференції його учасникам, зокрема, нижчі ставки при ввезенні необхідного обладнання.

За словами Є.Сулими, лабораторії державних університетів не мають права займатись підприємницькою діяльністю і тому інвестори не можуть напряму надавати їм кошти. У разі використання госпрозрахунку, після отримання грошей в касу вищого навчального закладу, з неї вираховують кошти на комунальні послуги тощо, і безпосередньо науковому працівнику залишається дріб’язок, й це не стимулює вченого до роботи.

«В технопарках ситуація інша. Там вже йде розрахунок, там створюється підприємство, конкретний проект, в якому це все враховується і потім фінансується. І лише учасники цього проекту якраз і отримують прибутки за виконану роботу», – підкреслив Є.Сулима.

У свою чергу, Л.Губерський підсумував: «В таких складних умовах, у тому числі фінансових, потрібно об’єднувати наші зусилля, наших науковців і держави».

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі