chrome firefox opera safari iexplorer

Софійський собор можуть віддати Московському патріархату

26 грудня 2010 о 15:35

Головну складову заповідника «Софія Київська» — Софійський собор — можуть передати Лаврському заповіднику, який, у свою чергу, може повністю перейти у власність Української православної церкви Московського патріархату.

З відповідної пропозицію виступила на засіданні Гуманітарної ради (дорадчий орган при президентові) заступник глави Адміністрації глави держави Ганна Герман, пише «Газета по-київськи».

«Мова йшла про те, щоб кошти, які виділяються на обидва пам'ятники, перерозподілити і зосередити в одних руках. У чиїх саме — ще належить вирішити. Не секрет, що Московський патріархат дуже би хотів поширити свій вплив і на Софію», — розповів Кость Бондаренко, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна, член Гуманітарного ради.

Він наголосив, що ідею об'єднати заповідники члени Гуманітарного ради не підтримали, але вона ще буде обговорюватися.

Варто при цьому нагадади, що у липні, напередодні візиту патріарха Кирила до Києва, митрополит Володимир направив листи до вищого керівництва країни з проханням дозволити проводити у Софії щоденні служби.

Зараз «Софією Київською» опікується Мінрегіонбуд. Заповідник не використовується в релігійних цілях, у ньому ведеться лише наукова і реставраційна робота. Натомість чимала частина площі Лаври – «нижня» територія, перебуває у віданні Української православної церкви Московського патріархату.

Заповідники об'єднує майже тисячолітній вік деяких споруд, архітектурний стиль і загальний охоронний номер у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«До списку ЮНЕСКО „Києво-Печерська Лавра“ та „Софія Київська“ входять під одним охоронним номером 427, але є різними заповідниками. Їх слід об'єднати, оскільки вони були включені як пам'ятники архітектури одного періоду Київської Русі», — переконана архітектор Лариса Скорик, член Гуманітарного ради.

Водночас гендиректор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська переконана, що об'єднання заповідників під Міністерством культури означає «знищення всіх напрацювань».

«Музейна робота дуже важлива, але не варто забувати, що пам'ятники розташовані в агресивному міському середовищі, і на чолі має стояти їхнє збереження. У Мінрегіонбуді їм забезпечено спостереження за участю високопрофесійних архітекторів, будівельників, реставраторів», — пояснила вона.

8 січня

Інші дати
Народився Степан Васильченко (Панасенко)
(1878, м. Ічня Чернігівської обл. - 1932) - український письменник, перекладач, журналіст, педагог. Автор книжок "Ескізи", "Оповідання", "Кармалюк", "Мужицька арихметика", "Авіаційний гурток", "На перші гулі", "Талант" та ін.
"Вільне, творче слово - це душа кожного народу, - забите було слово - і край лежав сотні років мертвою цеглиною. І я бачу, що ваше покоління оживить, підніме рідне слово на недосяжні високості... Усім треба рідним словом володіти, усі гуртом мусимо підняти його на височінь." (Степан Васильченко)
Розгорнути
Народився Степан Більський
(1866, с. Борзна, тепер Чернігівська область – 1943) – український геолог. Провадив геологічні дослідження на Житомирщині та Волині. Вікдрив родовища топазів та моріонів.
Розгорнути
Народився Гнат Юра
(1888, с. Федвар, тепер с. Підлісне Кіровоградської обл. - 1966) - український актор театру та кіно, режисер. Як мистецький керівник і режисер Київського драматичного театру ім. Франка, підготував близько 100 вистав.
Розгорнути
Народився Василь Симоненко
(1935, с. Біївці Полтавська область –1963) – український поет і журналіст, майстер ліричного вірша.
«І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину» (Василь Симоненко)
Розгорнути