Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури — на їх місці ростуть будівлі зі скла і бетону. Як пише видання «Кореспондент», не всі старі споруди заслуговують бути довгожителями, — намагаються захистити забудовників архітектори.

Належний головному архітекторові Києва початку ХІХ століття Андрію Меленському, творцю першого генплану міста, колись двоповерховий особняк на Подолі в кінці жовтня був затягнутий зеленою сіткою, а у дворі будинку з'явилася будівельна техніка. Тут планується звести чотириповерховий готельно-офісний центр.

Історики обурені: пам'яток архітектури, як цей, побудованих в стилі класицизму, в Києві залишилися одиниці. Проте в архітектурно-будівельній компанії «Еліт Груп», яка розробила проект реконструкції садиби, запевняють, що не будуть переробляти будівлю.

Втім, у борців за збереження архітектурної спадщини впевненості в тому, що забудовники говорять правду, немає: дуже часто їх колеги порушують у столиці своє слово. До того ж зовсім неподалік, на Набережно-Хрещатицькій, незадовго до цього знесли будівлю першої київської водопровідної станції, побудовану 200 років тому, яка до 2009 року мала статус пам'ятки архітектури.

На цьому місці компанія «Будсервіскомплект», власником якої є австрієць Вольфганг Мюллер, збирається побудувати стилізований під морський лайнер офісно-готельний комплекс з підземним паркінгом, вклавши в нього близько $ 100 млн.

За даними Миколи Пархоменка, першого заступника голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, в Україні близько 20 тисяч будівель зі статусом пам'ятки архітектури, і кожен рік близько сотні з них країна втрачає.

Забудовники йдуть у наступ на пам'ятки архітектури через брак вільних земельних ділянок у центральних частинах міст і при цьому в один голос заявляють: займатися реставрацією їм невигідно. Держава не заохочує таке прагнення і навіть навпаки — створює бюрократичні перепони.

Член президентської ради Національної спілки архітекторів України та колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба знаходить в цій дилемі позитивний момент. У тому, що історичний центр модернізується, він бачить прогресивну тенденцію. За словами Глеби, наприклад, у Києві всього близько 600-700 пам'яток архітектури, які можна і потрібно зберегти, а інше — без жалю знести.

Детальніше про знищення сотень пам'яток архітектури читайте у № 46 видання «Кореспондент» від 3 грудня 2010 року.