Фонди Львівського історичного музею поповнилися оригінальною картою України 1918 року. Передала її музею приватна особа, яка випадково придбала унікальну мапу ще в радянський час.

Науковці наголошують, що це відкриття в українській картографії. Адже донині була відома лише карта українських земель Івана Величка 1896 року. На мапу 1918-го, яку видано в Австрії, вперше нанесли державні кордони України.

На мапі написано — «Карта України 1918 року». На ній нанесені кордони УНР станом на жовтень 1918 року. Тоді до української держави належали території Придністров'я, частина Білорусі -Берестейщина, Гомельщина (територія України простягалась углиб Білорусі на 80-150 кілометрів), а також східна Слобожанщина (сучасна Курська і Воронежська області — клин простягався на 250 кілометрів).

«Без сумніву до складу України тоді входив Крим. Ця карта призначена для того, щоб сучасники, на підставі документу, а це є карта-документ, яка видана у Відні відомою фірмою, могли побачити якою була Україна у 1918 році, як ці кордони змінилися», — говорить голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець.

За словами історика Івана Сварника, це сенсаційний оригінальний документ, бо це перша мапа України як держави, на ній вперше були нанесені державні кордони. Для багатьох українців, які мешкали у 1918 році, ця карта відігравала велику роль, каже науковець. Бо було усвідомлення території, яку охоплювала незалежна Українська держава і розуміння, від кого її потрібно охороняти.

«Карта, у першу чергу, є фіксацією стану свідомості населення того моменту, коли вона надрукована, стану національного усвідомлення держави. Я припускав, що така мапа має бути. Бо відомо, що віденське видавництво „Фрейтг і Берндт“ публікувало впродовж усіх років Першої Світової війни карти теренів бойових дій», — каже історик.

Мапи України 1918 року цілеспрямовано нищили у радянський час і за її зберігання можна було отримати до 10 років ув'язнення. Львів'янин Михайло Гаврилів придбав карту випадково на базарі в Івано-Франківську в середині 80-х минулого століття. Мапа була знищена, але чоловік розумів, що вона цінна і поклав її серед книг. Згадав про неї три роки тому, коли випадково карта потрапила на очі. Чоловік зауважив, що він задоволений, що оригінал потрапив у музей, бо має бути доступний для всіх. А він отримав одну з трьох копій карти.

У науковців немає сумнівів щодо автентичності мапи 1918 року. Під час передачі оригіналу в історичний музей зазначалося, що ніхто ні до кого не має територіальних претензій. Але карта є цікавою для українців, які повинні знати свою історію і які землі колись належали Україні, що там донині живуть українці і ними потрібно опікуватись.