chrome firefox opera safari iexplorer

Львівський театр стане російський драматичним чи носитиме ім’я Лесі Українки?

15 березня 2011 о 15:49

У Львові хочуть відновити російський драматичний театр. З відповідним зверненням до губернатора Львівщини та мера Львова звернулися низка артистів і громадських діячів, а також голова обласних регіоналів.

«У зв'язку із тим, що з ліквідацією у м. Львові професійного російського драматичного театру, майже 200-тисячна російськомовна громада Львова позбавлена можливості задовольнити свої духовні потреби, звертаємося до Вас з проханням сприяти відродженню у Львові професійного російського драматичного театру», — йдеться у листі.

Звернення підписали 24 особи, зокрема художній керівник Львівського оперного театру Тадей Едер, народний артист Федір Стригун, голова обласної ПР Петро Писарчук, голова Російської общини Львова Володимир Матрохін, голова Львівського відділення антифашистського комітету Олександр Калинюк, голова товариства польської культури Львівщини Лєгович та інші.

У листі зазначено, що «з 2008 року російський театр у Львові не існує. В цьому приміщені працює зараз новостворена установа — Муніципальний театр».

Також у зверненні подано короткий літопис театру, зокрема зазначено, що у 1953—2007 році це був Львівський російський драматичний театр Прикарпатського військового округу; Драматичний театр Західного Оперативного командування м. Львів.

Нагадаємо, зовсім нещодавно Львівський муніципальний театр просив перейменувати його на честь видатної української письменниці Лесі Українки з нагоди 140-ліття від дня її народження.

Зокрема, постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради під головуванням Ярослава Музичка розглянула кілька звернень від Муніципального театру. У тому числі й звернення Львівської обласної профспілкової організації працівників культури України щодо кадрової ситуації у театрі, а також щодо присвоєння театру імені Лесі Українки.

Комісія заслухала директора театру Миколу Лисюка, художнього керівника трупи Людмилу Колосович та народну артистку Жанну Тугай і, узявши їхню інформацію до уваги, одностайно дійшла думки, що ці звернення слід підтримати.

За словами Людмили Колосович, йдеться не просто про зміну непрезентабельної назви, а про високі вимоги, які б накладало на театр ім’я Лесі Українки.

«Я написала концепцію розвитку театру як українського, а не російського, бо вірю у його професійне зростання. Ми даємо по 5 прем’єр щороку. Поставили «Лісову пісню» і їдемо із нею на фестиваль до Херсона. 25 лютого всі відзначатимуть 140-річчя від дня народження Лесі Українки, до цієї дати ми б хотіли офіційно отримати її ім’я у назву театру. Це сприятиме мобілізації колективу на нові творчі досягнення», – вважає Людмила Колосович.

Проте, до 25 лютого отримати ім’я Лесі Українки Львівський муніципальний театр не встиг, адже це питання винесено на порядок денний наступної сесії Львівської міськради.

За матеріалами «1+1» та ЗІКу

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути

Новини Дивитися всі