chrome firefox opera safari iexplorer

Чи варте святкування незалежності України 320 мільйонів гривень?

18 квітня 2011 о 12:21

Найдорожчий парад в історії. Чи варте святкування двадцятої річниці Дня незалежності України – трьохсот двадцяти мільйонів гривень на демонстрацію військової техніки? Міністр обіцяє бути заощадливим і вкластися в удвічі менший кошторис. Проте, із цим згідні не всі.

Востаннє свою міць Україна на Хрещатику демонструвала 2008-го та 2009-го років. Дати не круглі, а видовище тоді коштувало бюджетові по 70 мільйонів гривень. Експерти вже тоді заявляли – мають сумніви, що всі гроші витратили за призначенням. А громадськість обурювалася владним марнотратством. Мовляв, ліпше було спрямувати ті мільйони на подолання наслідків повені чи кризи. Та параду хотів президент Віктор Ющенко і навіть особисто кермував панцерником.

Тепер параду хоче президент Віктор Янукович. Ще й провести його одночасно в шістьох містах. Попередній кошторис Міноборони сягнув рекордної суми – 320-х мільйонів гривень.

Анатолій Гриценко, міністр оборони України (2005—2007): «Президент прийняв рішення про проведення параду і це не обговорюється. Якби я робив – не проводив би парад в 6 містах, я б зробив скромніше, це є «пир во время чумы». Армія розвалюється, рівень боєздатності падає, особовий склад деморалізований».

Міністр колишній каже, що можна обмежитися Києвом. Без техніки та авіації. А мільйони ліпше скерувати на розвиток сил спецпідрозділів.

Міністр чинний запевняє: все буде гідно країни і значно дешевше.

Михайло Єжель, міністр оборони України: «Это было достойно нашей страны. Никаких рекордных сумм. Не слушайте Гриценко. Вы слушайте, что я вам скажу. Не 320 млн, значительно меньше, как минимум в 2 раза».

Навіть удвічі менше – теж забагато. Такої думки експерти. А надто за умов, коли пишатися особливо нічим.

Валентин Бадрак, директор центру дослідження армії, конверсії та роззброєння: «Техніка на ціле покоління сьогодні відстає від техніки армій розвинутого світу. У такі часи демонструвати військову техніку я б, насправді, не наважився. Я розумію, що суспільство потребує шоу, але до шоу з військовою технікою Україна не готова об’єктивно».

Окрім столиці, техніку виведуть у трьох містах-героях Севастополі, Одесі та Керчі. А ще у Львові та Вінниці.

У Львові техніку хочуть викотити на щойно відремонтовану до Євро вулицю Стрийську. Місцева влада проти, аби нею таки дефілювали.

Василь Косів, заступник міського голови Львова з культурних питань: «Вулиця Стрийська вибрана як найкраще місце, але є велика дискусія стосовно техніки, яка може йти по тому покриттю, а яка не може».

Львів'яни радять святкувати скромніше – ще свіжа в пам'яті Скнилівська трагедія.

У місті-герої Одесі, що геройським стало не за здобуття Незалежності України, а за оборону Радянського Союзу, теж вимагають від влади ощадливості.

Одесити: «Главное, чтобы потом министра обороны не стали судить за потраченные деньги».

«Конечно, можно ограничиться немножко, просто подешевле, со вкусом, как говорится. А Одесса здесь, мне кажется, не котируется».

«На фоне нашей нищеты, если так сказать это прямо, то это абсолютно неразумный шаг».

Натомість мер перлини біля моря зайвим витратам радіє.

Олексій Костусєв, одеський міський голова: «А если дадут денег, я рад каждой копейке, которая попадает в наш город. Президент высказал позицию, что мы должны серьезно подойти к этому празнику».

Ще одне місто-герой Севастополь. Тут також буде парад. Утім севастопольці на святкуванні Дня незалежності чомусь воліють бачити і військовиків іншої країни.

Севастопольці: «Я к этому отношусь положительно, очень положительно, посмотреть как российских, так и украинских, чтобы вместе были… Чтоб показали всё, что имеется. Я хочу увидеть подводный флот».

«Хотя бы посмотреть, что собой представляет украинская армия, кто там будет идти, как они там будут одеты, потому что, как я знаю, тяжело служить в украинской армии, очень тяжело. Как я знаю материальное положение неважное».

Скільки люду та техніки задіють у рекордному за розмахом святкуванні річниці — стане відомо після остаточного затвердження кошторису.

Достеменно відомо: техніка на показ буде в усіх містах.

Костянтин Садилов, заступник директора департаменту зв'язків зі ЗМІ Міноборони України: «Демонстрація обов’язково буде. Але в русі чи в статичному показі – це буде визначатися вже трошки пізніше».

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі