chrome firefox opera safari iexplorer

На Волині 250-річна церква «сповзає» у річку

27 квітня 2011 о 18:58

Старовинна Свято-Георгіївська церква, що у селі Кутрів Горохівського району на Волині, може опинитися у воді: огорожа храму вже висить, до прірви залишилося два метри. На порятунок храму потрібно близько 2 млн грн. З обласного бюджету цьогоріч виділять 330 тис. грн.

Те, що до пам’ятки архітектури, яка опинилася на 30-метровому обриві, все ближче підступають води Стиру, селяни помітили близько 10 років тому, інформують Волинські новини.

Голова Мервинської сільської ради Юрій Томащук каже, що останніх три роки вони відчайдушно добиваються вирішення цієї проблеми.

«Оскільки це пам’ятка архітектури національного значення, – каже сільський голова, – громада не має права втручатися і самотужки проводити якісь серйозні роботи з її порятунку. Та й кошти потрібні величезні. Ми вже насаджували дерева біля будівлі, але бобри їх всі погризли-понівечили».

За словами Томащука, експерти, яких запрошували з Львівського інституту «Діпроводгоспу», повідомили, що перетягнути церкву на безпечне місце неможливо, бо під нею знаходиться древнє захоронення.

«Потрібно негайно проводити роботи по укріпленню берега, можливо, навіть доведеться втручатися у водну артерію і змінювати русло річки. Орієнтовно на порятунок нашого раритету потрібно десь 2 мільйони гривень», – додав він.

Допомогти обіцяють в міністерствах регіонального розвитку будівництва України та надзвичайних ситуацій, а також в обласній адміністрації.

Голова ОДА Борис Клімчук теж включив у проект Програми економічного і соціального розвитку області на 2011 рік «проведення першочергових робіт по берегоукріпленню з передбаченням виділення для цих потреб з обласного бюджету 330 тисяч гривень».

У травні цей дерев’яний храм святкуватиме ювілей – 250 років. Він збудований у 1761-му на честь 100-річчя битви під Берестечком. Будували його на пагорбі, річка Стир протікала далеко.

Під час Другої світової війни у храмі пошкоджено дзвіницю – так радянські війська вибивали німецького снайпера. Навіть у часи атеїзму Свято-Георгіївська була недоторкана і надійно охоронялася.

Збереглося й внутрішнє оздоблення. На довгий час іконостаси знайшли сховок у Луцьку, а в 70-х роках минулого століття, коли у храмі відновили службу, їх повернули.

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...