chrome firefox opera safari iexplorer

Ювілей Булгакова пройде повз увагу держави

15 травня 2011 о 08:24

15 травня 1891 року в Києві, у родині професора Київської духовної академії народився Михайло Булгаков. В цьому році ми відзначаємо 120-літній ювілей з дня народження цього видатного письменника, драматурга, відомого далеко за межами нашої країни.

Проте, незважаючи на прийняту Верховною Радою постанову «Про святкування 120 років з дня народження письменника Михайла Булгакова», ювілей пройде без належних святкувань та заходів, і далеко не «на державному» рівні.

Здається, більш важливим стало питання українофоб чи не українофоб Булгаков, а його внесок у розвиток вітчизняної та світової літератури залишився поза увагою чиновників. Поки «пани чубляться», небайдужі українці власними силами намагаються віддати належне пам’яті автора геніальних «Білої гвардії», «Майстра і Маргарити» та «Днів Турбіних»…

Навколо Михайла Опанасовича Булгакова ще й до сьогодні ходять оповиті таємницею легенди. Містик, що «сповідував» Гоголя кожною фіброю душі, навіки зламав уявлення про літературу, в тому числі й українську. Досі повністю нерозгаданими залишаються його «Майстер і Маргарита», а навколо «Білої гвардії» точаться дискусії про державницькі вподобання автора. Сьогодні ніхто не хоче розуміти Булгакова, всім потрібна лише інтерпретація…

Лікар за покликанням: за рік він приймав до 16 тисяч пацієнтів. Письменник за віросповіданням – створив геніальні рефлексії, які так не вдалося побачити надрукованими за життя. Житель свого міста…. Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника: про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто». Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», сьогодні перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий далеко за межами України…

Отож, повертаючись до відзначення ювілейної дати можна сказати лише одне: правий був Михайло Опанасович, коли хотів народитися або на 100 років раніше, або на 100 років пізніше. Можливо, тоді б щось змінилося… Прихильники Булгакова шоковані: нічого із обіцяного до визначної дати зробити не встигнуть.

Як дізналися журналісти «України молодої», не буде випущено обіцяної ювілейної монети, адже заявка на це діло була подана «не вчасно». Не вдасться побачити 15 травня і меморіальної дошки на бульварі Шевченка 14, де знаходиться колишня гімназія, що в ній навчався Булгаков. Але плани у влади є… Обіцяють, що через місяць буде висіти. От чому тільки до святкової дати не встигли – загадка.

Виявилося, що і на обіцяне перевидання творів письменника кошти не знайшлися, як і відсутні вони для того, щоб належним чином облаштувати його музей. Невже не заслужив цього Булгаков?

Однак, прес-служба КМДА повідомляє, що деякі заходи до святкування 120-ї річниці від дня народження відомого українця все ж відбудуться. Так, розпочнуться вони о 14:00 на майданчику біля пам’ятника письменнику на Андріївському узвозі, 13.

У рамках «урочистостей» прочитають твори М. Булгакова різними мовами та проведуть оглядову екскурсію по експозиції літературно-меморіального музею письменника.

Також о 16:00 за адресою Андріївський узвіз, 3 пройде презентація книги А. Кончаковського та С. Ноженка «Київська юність Михайла Булгакова».

Закінчаться святкування о 19:00 там де розпочалися: біля пам'ятника письменнику всі бажаючі зможуть подивитися оперу «Фауст. Віддзеркалення» (реж. С. Ліванова).

А поки «у верхах» вирішується, чи можна назвати Михайла Опанасовича українським письменником, пригадуються його ж слова: «Ах, які зірки в Україні! От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на Батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ».

Юлія Кондрацька, «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути