Видатними бувають не лише люди, але й… дерева. У цьому пересвідчились всі, хто прийшов на презентацію книги «500 видатних дерев України».
Автори цього видання директор Київського еколого-культурного центра (КЕКЦ) Володимир Борейко, співробітник КЕКЦ Сергій Шнайдер та голова Української асоціації заповідних територій Микола Стеценко знайомлять читача з древніми, меморіальними та історичними деревами України.
Книга «500 видатних дерев України» гарно проілюстрована, має наукове описання різних технік визначення віку дерев та їх лікування. На сторінках видання також є мартиролог, в якому описується де, коли і за яких обставин загинуло унікальне дерево.
Усього видано 700 таких книг, які мають надійти до спеціалізованих екологічних організацій та установ, бібліотек і лісництв.
В Україні охороняється лише 2600 дерев
За словами авторів книги, метою їхньої праці, яка тривала понад 5 років, є намагання донести до представників наукових кіл, органів влади, громадських організацій і пересічних громадян України важливість збереження унікальних пам'яток природи, які є свідками та носіями нашої історії.
За кордоном вже давно існує велика кількість подібних видань про древні дерева. Вражає також і цифра заповіданих дерев у європейських країнах. Зокрема, у Великобританії станом на 2011 рік заповідано 100 тис. дерев, у Польщі — 53 тис., а в Італії — 22 тис. В Україні, для порівняння, на сьогодні заповідано лише 2 600 дерев.
Проте, заповідання в Україні потребують значно більше цінних видів дерев – понад 30 тис. Столиця наразі є лідером зі збереження вікових дерев, яких у її природно-заповідному фонді налічується приблизно 350.
Саме в Києві росте найстаріший клен віком більш ніж 150 років, а столичному каштану Петра Могили вже понад 300 років. Загалом, до книги потрапило понад 60 дерев зі столичною «пропискою».
Найгірша ж ситуація із заповіданням зелених гігантів у Криму – там заповідано лише 3 дерева, хоча з 500 видатних дерев України, наведених у книзі, 200 ростуть саме на півострові. Та й із 40 українських дерев-тисячників (яким виповнилося 1000 років і більше) 78% відсотків також знаходяться в Криму.
Дерева-«чемпіони»
Говорячи про «парад переможців» – найдревніших і найбільших українських дерев – Володимир Борейко зауважив, що для кожного дерева є свій граничний вік. Наприклад, драконове дерево може дожити до 6 тис. років, баобаб – до 5000, грецький горіх, дуб, каштан – до 2000, липа – до 1000, сосна – до 600, береза, яблуня, груша – до 200, а слива — лише до 50 років.
Та не лише вік був критерієм для відбору дерев-«чемпіонів». Враховувалась також їхня естетична привабливість й історично-меморіальна цінність. «Якщо дереву виповнилося за сто років або його біографія переплітається із визначними історичними подіями, воно мало можливість потрапити на сторінки видання», — пояснив В.Борейко.
Найстарішим деревом в Україні вважається кримська олива (маслина), яка росте в Нікітськомуботсаду, її вік — понад 2 000 років, а обхват стволу — 8,8 метра. А от найстаріший дуб – велет у селі Стожиця, що на Закарпатті віком 1 300 років і діаметром 9,6 метра!
Іншим рекордсменом став древній яловець на мисі Сарич у Криму. Йому майже 2000 років. А на кримській горі Ай-Петрі росте тис Захаржевського, якому близько 1500 років.
У Криму також ростуть найстаріші фісташка (близько 1500—1700 років), суничне дерево Єни (1300 років), платан (200 років), кедр (200 років), грецький горіх (500 років) та ін.
Найдревнішу липу, якій понад 600 років можна знайти у с.Підгірці на Львівщині. ЇЇ обхват становить понад 7 м!
Українська гра «спали дуба»
На жаль, не всі українські громадські екологічні організації та управління Міністерства природи цікавляться охороною вікових дерев. Часто мешканці міст підпалюють старі дуби задля розваги, а туристи вирізають на стовбурах свої ініціали.
«Із жалем можна констатувати, що в Україні спостерігається така собі гра серед молоді «спали дуба», коли задля розваги в дупла старих дерев закладається вибухівка чи просто розпалюється вогонь. Звичайно, беззахисний дуб горить яскраво, швидко і видовищно, але ж при цьому нищиться природа», – із сумом розповів Володимир Борейко.
Не менше шкоди старим деревам наносять інколи навіть працівники «Зеленбуду», які за кілька хвилин виносять невтішні вироки деревам, що пережили століття.
Тож видання «500 видатних українських дерев» має на меті не лише розповісти про незвичайні пам’ятники природи, а й звернути увагу на потребу дбайливого ставлення до них, адже поки що в Україні немає культури вікових дерев, підсумував еколог.
Найстаріші дуби Київщини – в Конча-Заспі
Після презентації книги всі бажаючі могли на власні очі побачити наймогутніші і найстаріші дуби Київщини. Обидва зелені велета ростуть в Конча-Заспі і вражають своїми розмірами та величчю.
дуб Грюневальда
900-річний дуб Грюневальда – найстаріше дерево Київщини, яке знаходиться на території санаторію «Жовтень» в Конча-Заспі. Названий цей велет на честь МатіасаГрюневальда – німецького митця епохи Відродження. Саме цей художник намалював славнозвісний «Ізенгеймський вівтар». До того ж, він дуже полюбляв малювати казкові дуби, тому саме на його честь названий київський дуб. Адже дивлячись на нього, можна легко уявити, як на гілках цього велета сидів Соловей-розбійник.
Сергій Шнайдер розповідає, як лікували найстаріший дуб Київщини
«Це унікальне дерево як за своєю архітектонікою, так і історією, адже воно стало свідком подій ще часів Київської Русі. Коли ми його знайшли, він був у жахливому стані: дерево неодноразово горіло й використовувалось як… сміттєзбірник! Силами Київського еколого-культурного центру та адміністрації санаторію дуб був підлікований. Зараз у нього є огородження та підставки під розлогі гілки, які буквально «розривали» дуб на кілька частин. Тож тепер є всі підстави сподіватися, що це могутнє дерево проживе ще не одне сторіччя», — розповів співробітник КЕКЦ Сергій Шнайдер
Ще один дуб-«чемпіон», який називається «Дуб на синій воді» знаходиться у фантастичному місці – фактично в серці й легенях Києва – цілинних землях Конче-Заспи, які ще не віддані на поталу забудовникам.
Дуб на синій воді
«Перебуваючи тут, біля озера, під кронами цього велетенського дерева, важко уявити, що ти знаходишся лише в кількох кілометрах від людського житла… Якщо прийти сюди над вечері, коли сідає сонце, з’являється ефект «синьої води», яка підкреслює могутність і красу цього дерева. Саме тому в нього така поетична назва», — розповів С.Шнайдер.
Дуб на синій воді
Цьому київському дубу близько 600 років і він також взятий під охорону як об’єкт природозаповідного фонду. Порівняно з іншими старими дубами, «Дуб на синій воді» досить здорове дерево. В ньому майже немає дупел і воно страждає не стільки від віку, скільки від людей. На корі велета видніються сліди від куль, бо дехто використовував його в «снайперських» цілях заради розваги. На щастя, хтось повісив на дуба ікону Миколи Угодника й останнім часом бажаючих постріляти в беззахисне дерево не виявилось.
«Як сказав колись сер ЕтенЗборо, відомий британський ведучий і природознавець, один 500-річний дуб коштує сотень сторічних. Тому ми можемо сказати, що дубів завширшки 4 метри 400-річних навіть в Києві налічується десятки, якщо не сотні. А от дуби, яким 600 років – близько 20-30, а «старожилам» з обхватом «талії» 8 метрів і більше вціліло до наших днів всього з десяток», — зазначив Сергій Шнайдер.
Майя Заховайко, «Рідна країна»
