chrome firefox opera safari iexplorer

Хабарі у вишах: «не відходячи від кафедри»

20 червня 2011 о 10:23

Понад 60 відсотків українських студентів стикалися з хабарництвом у вишах, найбільше їх серед тих, хто вивчає економіку та юриспруденцію. Це – результати загальнонаціонального опитування, проведеного навесні цього року. У суспільстві нині немає запиту на якісну освіту, вважають учасники тематичного круглого столу, що відбувся у Києві. На їхню думку, «вилікувати» систему освіти зможе тільки конкуренція між вишами.

Лише кожен п’ятий опитаний студент вважає корупцію нормою сучасного життя, і тільки кожен десятий особисто боровся з хабарництвом. 

За словами Ірини Бекешкіної, директора Фонду «Демократичні ініціативи», який проводив дослідження, частіше студенти самі пропонують хабарі, а на тиск викладачів скаржилось значно менше респондентів.

«Найчастіше хабарництво поширене у юридичних вищих навчальних закладах, але це у відсотках. За сумами – серед економічних спеціальностей», – зауважує Ірина Бекешкіна.

Якщо ще років десять тому квітнули приватні фірми, що займалися написанням за студентів курсових і дипломних робіт, то сьогодні їхніх оголошень стало значно менше, зауважує Леся Оробець, голова підкомітету з базової освіти профільного парламентського комітету.

За її словами, нині схема «еволюціонувала»: студентів змушують здавати роботи в електронному вигляді на кафедри, а вже звідти їх безпосередньо «перепродають». Студенти скаржаться, але офіційно заяви до міліції подають одиниці: їм ще отримувати диплом.

Від законів до ментальності

Новий закон «Про вищу освіту», на думку Лесі Оробець, тільки вкорінить нинішню систему, зробивши університет залежним, а студента – керованим.

«Ніколи держава наша не зможе дозволити собі бодай один університет, який був би на світовому рівні, – вважає політик. – А це значить єдине: що якщо ми не дамо можливості самим вишам створити ринок освіти, конкурувати (не тільки за державні кошти, а й за хорошого студента, і за можливість залучати кошти бізнесу), ми ніколи не вийдемо на «топ-500». Забудьте».

Однак представники профільного міністерства вважають, що корені проблеми хабарництва в освіті – не в законах, а у менталітеті.

Зокрема, заступник директора департаменту вищої освіти міністерства Микола Фоменко зазначає: «Те, що ми повиписуємо суворі закони чи запровадимо страшенні штрафи – це не є вирішенням проблеми. Чому ми хочемо давати хабара? Чому ми даємо? І чому ми хочемо брати? Чому беремо? Треба говорити ось про це. Мова йде про саму ідею боротьби з корупцією у всіх галузях економіки».

Коли Україна повністю перейде на кредитно-модульну систему, корупцію подолають, вважає Микола Фоменко. А поки що найдієвішим методом проти хабарництва він називає лінію довіри.

 

26 листопада

Інші дати
Народився Пилип Морачевський (псевд. — Хвилимон Галузенко)
(1806, с. Шестовиця, Чернігівська область – 1879) – український письменник, поет-романтик, перекладач. Автор перекладу українською мовою всіх чотирьох Євангелія, «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир». Євангелія в перекладах Морачевського досі використовують під час богослужінь.
«Все минеться, правда зостанеться» (Пилип Морачевський)
Розгорнути
Народився Олександр Левада (Косяк)
(1909, с. Кривчунка, Черкаська область – 1995) – український драматург та кіносценарист. Автор творів «Гомін лісів Таращанських», «Південний захід», «Фауст і смерть», роману «Два кольори». За його сценаріями поставлені фільми «Українська рапсодія», «Берег надії», «Родина Коцюбинських»
Розгорнути
Народився Опанас Заливаха
(1925, с. Гусинка, Харківська область – 2007) – український живописець, відомий правозахисник-шістдесятник. Лауреат Шевченківської премії за твори останніх років «ХХ вік», «Мироносиці», «Українська мадонна», «Портрет Василя Стуса», «Портрет Шевченка», «Козака несуть», «Початок». Автор книги «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті».
«Все можна взяти в чужинця, окрім віри. Віра, взята у чужинця, губить» (Опанас Заливаха)
Розгорнути