chrome firefox opera safari iexplorer

На місці Десятинної церкви проведуть розкопки

09 червня 2011 о 10:00

Архітектори та археологи проведуть детальні розкопки на місці Десятинної церкви, після чого буде прийнято рішення про доцільність будівництва храму.

«Спочатку археологи там повинні попрацювати, законсервувати рештки. Потім вже приймати якісь рішення», — розповіла архітектор Лариса Скорик.

На дані цілі місто виділило 20 млн грн. З них 4 млн потрібно на розкопки, 13 — на консервацію та створення мобільного навісу над ділянками, де будуть проводитися роботи. «Під навісом будуть проводитись роботи, потім консервуватися, а потім дах буде пересуватися на інше місце», — зазначила Л.Скорик.

За її словами, ще 3 млн грн підуть на проект музею. «Яким він буде-ніхто не знає, оскільки між церковниками та архітекторами серйозне непорозуміння. Перші хочуть музеєфікувати останки, а над ним побудувати храм. Другі запевняють, що невідомо, яким він був, цей храм, та й будівництво порушить старовинний фундамент Десятинки. Гроші на музеєфікацію дали тільки на цей рік. На наступний передбачать додаткові кошти», — зазначила вона.

Нагадаємо, 26 травня біля фундаменту Десятинної церкви невідомі особи розвантажили будівельні вагончики. Головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник стверджує, що вони призначені для «археологів».

Голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригінець вважає, що до початку будівельних робіт на території Десятинної церкви може бути причетний О.Попов. У свою чергу О.Попов запевнив, що ніякі будівельні роботи на залишках фундаменту Десятинної церкви не будуть проводитися без наявності відповідних дозволів і документації.

За матеріалами: Сегодня

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути