chrome firefox opera safari iexplorer

Московський патріархат «благословив» скасування будівництва на місці Десятинної

15 січня 2013 о 14:51

Глава УПЦ МП митрополит Сабодан «благословив» скасування будівництва на місці фундаменту Десятинної церкви, повідомив головний архітектор Києва Сергій Целовальник в інтерв'ю газеті Хрещатик.

«Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, у якого я мав честь бути на аудієнції, благословив не будувати храм саме на цьому місці», — заявив він.

Він ще раз нагадав, що особисто виступає проти будівництва, бо «ми не маємо права втрачати те, що було збережено протягом століть».

«Щоб їх музеєфікувати і зберегти, досить побудувати легкі і надійні конструкції. Ініціатори ж будівництва храму-новосправи пропонують створити над залишками фундаментів простір нібито музею, де можна оглядати оригінальні археологічні артефакти, а над ним звести нову будівлю і назвати її Десятинною церквою, якої, до речі, з 996 року ніхто не бачив: ні креслень, ні малюнків храму або його руїн, на жаль, історія не зберегла», — додав архітектор.

Також він зауважив, що якщо будувати нову будівлю, то доведеться створювати 54 пальових кущі, які повністю знищать старовинний фундамент.

Як повідомлялося 30 листопада, голова КМДА Олександр Попов заявив, що не дозволить проводити будівництво на фундаменті Десятинної церкви.

Нагадаємо, що 22 листопада член Містобудівної ради Києва при МУ містобудування та архітектури Олександр Бригинець заявив, що влада Києва готує забудову Старокиївської гори на місці фундаменту Десятинної церкви, бо проект будівництва лежить на столі у головного архітектора міста.

Як відомо, Українська православна церква (Московський патріархат) домагається відновлення Десятинної церкви на залишках її фундаменту. Проти цього виступають археологи і архітектори.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути