Усім відомі, але вже давно недосяжні вітчизняні діячі відчиняють таємні двері у «задзеркалля». Наче живі, але мертві: сьогодні вони промовляють гіпсовими вустами зі стін «Музею однієї вулиці». «Український пантеон» збирає глядачів з міцними нервами…
«З миру по нитці…»
«Ми вирішили влаштувати виставку до 20-тиріччя Незалежності і у ній представлені посмертні маски лише виключно українських діячів. Вперше в історії України виставлено на загальний огляд 60 масок. Це — всі відомі прізвища і обличчя. Зараз чекаємо ще дві маски – Коновальця та Кошиця. Їх нам вже відправили пароплавом з Канади, тому з’являться вони після 27-го червня. Поки що замість них висять фотографії», — ділиться Леонід Красневський, заступник директора музею.
Сьогоднішню колекцію почали збирати ще з 2002 року. За словами організаторів, спочатку з’явилася маска Шевченка, далі Пушкін, Гоголь, а пізніше почалися цілеспрямовані пошуки посмертних масок українських діячів. Це вже шоста виставка такого роду експонатів, і як на всі попередні, так і на цю, власники колекцій відгукнулися і погодилися надати свої маски.
Головною метою виставки «Український пантеон» є бажання не лише показати «смертні» обличчя відомих людей, а й об’єднати суперечливу історію в одній експозиції, різні частини багатонаціональної країни.
Знайти такі «експонати» — справа непроста. Географія пошуку масок поширилася не на один континент: Україна, Росія, Болгарія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Канада, США. Окремих музеїв посмертних масок у світі немає, проте є колекції, які виставляються в музеях. Такі колекції мають місце в Росії, Франції та США.
Традиції та технології
Виготовляти посмертні маски – це традиція європейська. Сьогодні в Україні вона майже втрачена. «У нас немає масок ані Лобановського, ані Слави Стецько, ані будь-кого з відомих діячів, яких не стало в останні роки… Єдине місце, де й досі виготовляють такі посмертні згадки – це Львів», — наголошує Леонід Красневський.
Коли людина помирає, то за бажанням родичів викликається спеціальний скульптор, який робить такі маски. На відкритті виставки були майстри, які виготовили деякі з експонатів. Більшості із таких скульпторів вже немає в живих сьогодні.
Технологія виготовлення таких масок нескладна. Спочатку обличчя померлого намащується кремом, вазеліном або іншим спеціальним розчином. Посередині обличчя протягується міцна нитка, і коли накладений поверх розчину гіпс вже починає твердіти, ця нитка витягується і маска, таким чином, розділяється на дві частини, щоб її можна було без жодних проблем зняти. Така перша маска називається формою, на базі відтиску з якої можна робити інші. Для виготовлення посмертних масок найчастіше використовували гіпс, але зараз входять в моду й пластмасові
Цікаві факти
Такі специфічні експонати мають свого покупця. Досить часто їх можна зустріти на інтернет-аукціонах. Ціновий діапазон дуже різноманітний: від кількох тисяч до кількох сотень тисяч доларів.
Наприклад, посмертна маска фельдмаршала Ромеля коштує 50 тисяч євро. Українських діячів на таких аукціонах не купиш… «Як продавців, так і покупців такого «товару» досить мало. Якщо вони є, то це лише фанатичні колекціонери, які б ні за що не стали продавати ці маски», — констатує заступник директора музею.
Кожна із цих масок має свою історію. Посмертна маска Миколи Лисенка також сьогодні експонується на виставці, але до останнього часу її вважали втраченою та загубленою після окупації 41-го року назавжди. Насправді ж вона знаходилася в приватній колекції.
Іноді трапляється навіть так, що родичі померлих не мають жодного уявлення про існування таких посмертних символів. Про те, що десь є маска свого батька Амвросія Бучми, його дочка дізналася лише із сьогоднішньої виставки. До цього часу вона про неї не здогадувалася.
Посмертні маски – справа цікава і пізнавальна, адже завдяки ним сьогодні можна побачити тих, кого вже дано немає, «вживу». Мадам Тюссо у час французької революції також займалася виготовленням таких масок. Мабуть, відчувала їхню подальшу вартість в історії, тому й виймала з гільйотин голови знищених революціонерів.
За словами Леоніда Красневського, деякі відвідувачі навіть поріг виставкової зали переступити не можуть. Така видовищна експозиція не кожній людині під силу.
Як тільки заходиш до залу, одразу відчувається шалена енергетика цих масок. Тому, вирішивши відвідати «Український пантеон», потрібно запастися не лише фотоапаратом, а й міцними нервами.
Перелік посмертних масок, представлених на виставці
1. Гоголь Микола Васильович — український письменник
2. Шевченко Тарас Григорович — український поет та художник
3. Драгоманов Михайло Петрович — український письменник та громадський діяч
4. Старицький Михайло Петрович — український письменник та драматург
5. Лисенко Микола Віталійович — український композитор
6. Франко Іван Якович — український письменник, поет та громадський діяч
7. Петлюра Симон Васильович — український державний військовий діяч
8. Заболотний Данило Кирилович — український мікробіолог
9. Липинський Вячеслав Казимирович — український державний національний діяч
10. Садовський Микола Карпович — український актор
11. Заньковецька Марія Костянтинівна — українська актриса
12. Макаренко Антон Семенович — український та радянський педагог, письменник
13. Тарнавський Мирон Омелянович — український державний військовий діяч
14. Бандера Степан Андрійович — український державний військовий діяч
15. Коновалець Євген Михайлович — український державний військовий діяч
16. Степанів Олена — українська військова діячка та географ
17. Волошин Максиміліан Олександрович — поет та перекладач
18. Малевич Казимир Северинович — художник-супрематист
19. Булгаков Михайло Афанасійович — письменник та драматург
20. Труш Іван Іванович — український художник
21. Олександр Олесь — український поет
22. Кошиць Олександр Антонович — український хормейстер
23. Крушельницька Соломія Амвросіївна — українська оперна співачка
24. Яновський Юрій Іванович — український драматург
25. Гришко Микола Миколайович — український ботанік
26. Чернишова Лідія Дем'янівна — український хореограф
27. Подвойський Микола Ілліч — український та радянський військовий діяч
28. Галан Ярослав Олександрович — український драматург та публіцист
29. Глієр Рейнгольд Моріцевич — український та російський композитор та педагог
30. Остап Вишня – український письменник-сатирик
31. Філатов Володимир Петрович — український лікар-офтальмолог
32. Довженко Олександр Петрович — український та радянський кінорежисер
33. Бучма Амвросій Максиміліанович — український актор
34. Білецький Олександр Іванович — український літературознавець
35. Заболотний Володимир Гнатович — український архітектор
36. Пащенко Олександр Софонович — український гравер
37. Петрицький Анатолій Галактіонович — український театральний художник
38. Литвиненко Сергій Григорович — український скульптор
39. Верьовка Григорій Гурійович — український хормейстер
40. Лукіянович Денис Якович — український письменник та педагог
41. Терещенко Микола Іванович — український поет
42. Кульчицька Олена Львівна — українська художниця
43. Корольов Сергій Павлович — основоположник радянської космонавтики
44. Паустовський Костянтин Георгійович — письменник та мемуарист
45. Лятошинський Борис Миколайович — український композитор
46. Гмиря Борис Романович — український співак
47. Коротченко Дем'ян Сергійович — український радянський державний діяч
48. Малишко Андрій Самійлович — український поет
49. Корнійчук Олександр Євдокимович — український драматург
50. Касіян Василь Ілліч — український художник
51. Ревуцький Лев Миколайович — український композитор
52. Людкевич Станіслав Пилипович — український композитор
53. Ірина Вільде — українська письменниця
54. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович — український композитор
55. Борис Тен — український перекладач
56. Антоненко-Давидович Борис Дмитрович — український письменник та дисидент
57. Стельмах Михайло Панасович — український письменник
58. Турчак Стефан Васильович — український диригент
59. Сельський Роман Юліанович — український художник
60. Колеса Микола Філаретович — український композитор
Юлія Кондрацька, «Рідна країна»
Фото автора
