Один із найстаріших і найбільш колоритних будинків столичного Подолу – під загрозою знищення. На думку архітектора Георгія Духовичного, його планують знести найближчими днями. У Державній службі з питань національної культурної спадщини підтверджують: дійсно є проект, згідно з яким на місці нинішньої будівлі виросте житлова багатоповерхівка, однак дозволу на знесення вони не давали.
Будинок на розі вулиць Нижній Вал та Житньоторзька прихований за риштованням. За словами архітектора Георгія Духовичного, огорожу звели чотири дні тому, а зараз всередині ведуться роботи: уже розібрали дах. Різновид риштовання, яким оточена будівля, зазвичай використовують перед знесенням, наголошує архітектор.
«Те риштовання, що стоїть навколо будинку, не може бути використане для будівництва або ремонту: воно стоїть впритул до стіни, – пояснює Георгій Духовичний. – Коли б це була конструкція, підготовлена для роботи, це було б об’ємне риштовання, і воно було б затягнуте не плівкою, яка не дозволяє підійти до фасаду, а сіткою – щоб було світло, але пилюка і сміття не вилітали на вулицю».
Відповідно до проекту забудовника, на цій земельній ділянці зведуть чотириповерхову будівлю з мансардою, розповів Радіо Свобода перший заступник голови Державної служби з питань національних культурних пам’яток Яків Дігтяр.
«Ми не давали дозволу на знесення. Можливо, центральний орган дав. А проект був погоджений ще до того, як я прийшов на цю посаду – на початку року», – зазначив він. Між тим, на питання, хто є забудовником, Яків Дігтяр відповів, що не пам’ятає.
Не назвали «пам’яткою» – готуйся до знесення
Будинок, про який йдеться, – найстаріша будівля на Нижньому Валу, її можна бачити на фотографіях ще з середини ХІХ століття, говорить історик Михайло Кальницький. Проте, зі слів історика, найбільшою цінністю є дерев’яні деталі будівлі, зокрема, різьблені карнизи. Однак навіть будучи у переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини, будинок на Нижньому Валу не отримав свого часу статусу історичної пам’ятки, тому юридично все правильно, зауважує Михайло Кальницький.
«Цей будинок ще в дев’яності роки записали як нововиявлену пам’ятку. Він входить до зводу пам’яток історії та культури, – говорить історик. – Проте, фактично, щоразу, як хтось збирається зносити історичний будинок, виявляється, що цей будинок або не отримав статусу пам’ятки, або був позбавлений його. І через це виходить, що той, хто його зносить, ніби й не порушує закон».
Реставрація старовинного будинку коштує значно дорожче, аніж його руйнування і побудова на цьому місці іншого, більшого за площею, розповів Радіо Свобода голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.
За його словами, на сьогодні присвоєння таким будівлям статусу історичних пам’яток – єдиний метод їх збереження. Та й це не завжди діє: тоді забудовники вдаються до підпалів – щоб не було що реставрувати взагалі.
