chrome firefox opera safari iexplorer

До Дня незалежності в Одесі влаштують фестиваль вишиванок

17 серпня 2011 о 09:03

Запорука гарного святкування — завчасна репетиція. Одеська молодь збирається відзначити 20-річчя Незалежності України «Вишиванковим фестивалем». Протягом трьох днів біля пам'ятника Дюку вируватиме ярмарок народних ремесел. Одесити їстимуть на швидкість вареники та запускатимуть у повітря жовто-блакитні небесні ліхтарики. Святкову програму до Дня Незалежності склали заздалегідь. Тепер взялися до її реалізації.

До 24 серпня волонтери  готують жовто-блакитні стрічки. Їх вручатимуть водіям, щоби ті прикрашали свої автівки. Такі стрічки роздатимуть і перехожим. Загалом, національних символів  планують створити близько 40-ка тисяч.

Художники і собі запасаються жовтою та синьою фарбами. Обіцяють навчити всіх охочих розпису на тканинах і тілі.

У жовтий і блакитний кольори одягнуть й знамениті Потьомкінські сходи – 23 серпня тут розтягнуть 20-метровий український прапор. А в День Незалежності планують побити свій же рекорд: хочуть створити живий ланцюг, завдовжки кілометр: від пам'ятника Дюку — через дорогу —  до узбережжя моря.

День незалежності по-одеськи триватиме майже добу.

12 травня

Інші дати
12 травня відзначають:
  • День матері в Україні.
  • Всесвітній день медичних сестер.
  • Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.
Розгорнути
Федір Моргун 
1924 – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.
 
Розгорнути
Іван Марчук
1936 – український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.
Розгорнути
Варвара Адріанова-Перетц 
1888 – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.
Розгорнути
Народилася Софія Окуневська-Морачевська
(1865, с.Довжанка Тернопільська область – 1926) – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
«Від Софії пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла». (Ольга Кобилянська)
Розгорнути