chrome firefox opera safari iexplorer

До ювілею Шашкевича у Львові відреставрували музей «Русалки Дністрової»

21 вересня 2011 о 20:42

21 вересня, з нагоди відкриття відреставрованих дзвіниці церкви Святого Духа та годинника на вежі було освячено музей «Русалки Дністрової» у Львові, який оновили до 200-ліття від дня народження Маркіяна Шашкевича коштом місцевих меценатів.

Про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Як пояснила завідувач музею «Русалки Дністрової» у Львові Галина Корнєєва, оновлена виставка, що розповідає про життя і діяльність засновників товариства «Руська трійця», які 1837 р. видали у Будапешті українською мовою альманах «Русалка Дністрова», розташувалася на нових експозиційних площах, де окрім стаціонарної виставки, невдовзі розмістять бібліотеку, читальний зал та архів.

За словами керівника ремонтно-реставраційних робіт Зеновія Перетятка, у музеї здійснено гідроізоляцію, водовідведення, прокладено дренаж, укріплено фундаменти, здійснено заміну електромережі та освітлення, встановлено додаткове опалення й каналізаційну систему (донедавна в музеї взагалі не було води й туалетів!), відремонтовано та пофарбовано бляшану покрівлю, встановлено нові ринви, які заведені в систему водозбору, відремонтовано терасу, зроблено новий вхід до приміщення із цокольного рівня (старі сходи, які спричиняли замокання фасаду, усунули), здійснено благоустрій навколишньої території та брукування.

«Ми усвідомлювали, що нам випала честь працювати з історичною пам’яткою – дзвіницею церкви Святого Духа, яка становить цілісний архітектурний ансамбль із греко-католицкою семінарією, яка вилонила чимало діячів духовних осіб. Цей ансамбль, оточений красивою огорожею, припинив своє існування після того, як його зруйнувала авіабомба, якою цілилися у Головпоштамт, – збереглась ще вирва від цього вибуху. Ми з великою повагою до історичної спадщини досконало вивчили залишки цих споруд, нашій праці передували археологічні дослідження. Нам вдалося віднайти старий австрійський колектор, зміцнити глибокі фундаменти, очистити від грибків та плісняви стіни (1 м завтовшки!), очистити й законсервувати фасад, пофарбувавши його в кольори згідно із паспортами, виготовленими інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Також ми відремонтували внутрішні дерев’яні сходи дзвіниці заввишки 30 м і відреставрували вікна, шиби до яких надали підприємці», – сказав Зеновій Перетятко.

Серед експонованих у музеї світлин кілька стендів присвячено археологічним дослідженням, які провадили під егідою ЛНУ ім. І. Франка, Рятівної археологічної служби, відділу археології Інституту українознавства. «Розкопки розпочалися 29 липня 2008 року і тривали два роки. Це перші розкопки за все існування цієї церкви, контури якої ми хотіли визначити. Знахідки із 4-метрової глибини ми показуємо в експозиції, але це навіть не 20 частина усього знайденого», – наголосив керівник археологічних досліджень Василь Оприск.

Перед церемонією освячення генеральний директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Возницький нагадав святковій громаді, що до створення музею «Русалки Дністрової» свого часу чимало доклалася Спілка письменників України на чолі з Олесем Гончаром, справу якого продовжив невтомний голова громадського комітету з відновлення церкви Святого Духа Роман Лубківський.

За словами знаного поета, перекладача і літературознавця Романа Лубківського актуальний ювілей Шашкевича засвідчив, наскільки його справа життєво важлива для українців, про що наголосив і владика УГКЦ Святослав Шекчук.

«Спадщина Шашкевича – дуже болюча матерія. «Руську трійцю» склали великі подвижники, хоча потім їхні життєві дороги розійшлися. Але вони залишили нам «Русалку Дністрову», якій присвячений цей музей, що героїчними зусиллями музейників постав символічно на руїнах храму. Тут звучить чистий камертон творів Маркіяна Шашкевича – його перекладів Святого Письма, поезій, промов, статей. Наш обов’язок вшановувати цього автора так, як його вшановує цілий світ, ставлячи йому пам’ятники у Канаді і Римі та інших місцях. Наш обов’язок передавати наступним поколінням потребу чути, читати і видавати твори Шашкевича, в яких висока духовність примножена яскравою національною самобутністю», – сказав Роман Лубківський, закликавши присутніх сприяти відновленню храму.

У цьому Романа Лубківського підтримали й духовні особи, котрі щойно повернулися з конгресу в Бразилії, зокрема екзарх Донецько-Харківський владика Степан Меньок. «Відновлення духовності піде із заходу, тому ви щасливі, що маєте людей, які сприяють відродженню Церкви й культури, бо на сході із цим сутужніше. Але пам’ятайте, що Шептицький казав, що без Східної, чи як тоді її називали Великої, Україна неповна як єдина сім’я. Зараз викликом часу є для нас відновити християнську сім’ю, у цьому – майбутнє України!», – запевнив екзарх Донецько-Харківський.

«Так, треба працювати не тільки над реставрацією матеріальної старовини чи формалізованої церкви, а реставрації національної духовності. Це основа, яку треба закласти для майбутніх поколінь. Так, як це робив Маркіян Шашкевич, з якого мені завжди пам’яталися слова «Судилося нам останніми бути»… Він та його товариші-просвітники розуміли це так, що українці хоч і пізніше за інші державні народи Європи прийшли до свого національного усвідомлення, а все ж подолали стрімким духовним розвитком цю «останність». Я дякую Львову за те, що тут працював Маркіян Шашкевич, я дякую цьому місту, до якого я вперше прибув далекого 1957 року інтернаціоналістом, а воно зробило із мене українського націоналіста, про що я ніколи не пошкоджував навіть тоді коли до нас увійшли танки і я опинився під арештом», – зізнався гість із Словаччини, письменник-дисидент Юрій Бача.

«Зараз, після реставрації за меценатські кошти (держава на це не виділила ні копійки), музей «Русалки Дністрової» є найкращим приміщенням із усіх музеїв, які є філіями нашої галереї, бо, скажімо, у музеї Пінзеля стоять відра під дірявим дахом, інші приміщення теж у неналежному стані, в одному грибок, у другому тріщини, третій взагалі аварійно завалюється. Знаю, що Президент України збирає матеріал по національній спадщині, буде мати виступ, то може в цій ситуації вдасться щось змінити», – сказав Борис Возницький.

Довідка ЗІКу

Матеріали виставки «Апостоли Духа» у музеї «Русалки Дністрової розповідають про спроби не одного покоління львів’ян відновити зруйновану у 1939 році церкву Святого Духа, що є символом національного відродження, з якою пов’язана діяльність о.Маркіяна Шашкевича, митрополитів Андрея Шептицького та Йосипа Сліпого.

Представлені унікальні фотографії, графічні та живописні роботи. Одночасно із виставкою відбувається презентація оновленого (після ґрунтовних ремонтно-реставраційних робіт) приміщення музею – вежі церкви Святого Духа, пам’ятки архітектури XVIII ст.

Відвідувачі мають можливість оглянути модернізований механізм старовинного годинника, який був встановлений на Святодухівській дзвіниці у 1786 році.

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі