chrome firefox opera safari iexplorer

Парк «Юність» у столиці стане пам’яткою мистецтва

30 листопада 2011 о 12:07

Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики рекомендує Київраді оголосити парк «Юність» у Святошинському районі парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Про це розповів голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики, голова депутатської фракції «Республіка Київ» Денис Москаль. Про це УНН повідомили у прес-службі «Республіки Київ».

«Ми вже переходимо від створення невеликих скверів до оголошення природних територій парками-пам’ятками. Безумовно, це важливе рішення для мешканців мікрорайону „Борщагівка“. Адже парк „Юність“ — одне із небагатьох місць, де вони можуть спокійно відпочити і гуляти з дітьми», — наголосив Д.Москаль.

За інформацією депутата, площа парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Юність», розташованого на перетині вул. Картвелішвілі та просп. Леся Курбаса, складе близько 5,94 га. На переконання Д.Москаля, парк «Юність» є унікальним природним об’єктом, не захаращеним такими досягненнями цивілізації як атракціони та інші розважальні заклади.

«У парку ростуть каштани, берези, клени, горобини і багато інших дерев. Облаштовані клумби, створений дитячий майданчик. До того ж, згідно із Програмою розвитку зеленої зони м. Києва, парк „Юність“ зарезервований для створення об’єкту природно-заповідного фонду. Фактично ми виконуємо цю норму», — резюмував голова постійної комісії з питань екологічної політики.

Д.Москаль додав, що підприємства, установи та організації, на території яких розташовані пам’ятки природи, зобов’язані дотримуватись встановленого для них заповідного режиму й відповідати за їхнє збереження.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути