chrome firefox opera safari iexplorer

Парк «Київ у мініатюрі» може отримати статус скверу

26 березня 2012 о 09:49

Комісія Київської міської ради з питань культури і туризму рекомендує Київраді надати статус скверу парку «Київ у мініатюрі» у Гідропарку.

Про це сказано в повідомленні прес-служби депутата Київрада, голови комісії Олександра Бригинця.

«Парку „Київ у мініатюрі“ у Гідропарку буде надано статус скверу. Відповідне звернення було підтримано депутатами на засіданні постійної комісії Київради з питань культури і туризму», — сказано в повідомленні з посиланням на депутата.

У повідомленні зазначається, що «Київ у мініатюрі» — унікальний парк, єдиний не тільки в Україні, але і у всьому СНД.

«Аналогічні парки є гордістю всіх міст, де вони перебувають, а в нас він на межі виживання. Питання стало руба: або місто допоможе „Києву в мініатюрі“, або „Київ у мініатюрі“ перестане існувати», — сказано в повідомленні.

Зі слів депутата, зараз команда, яка працює над проектом «Київ у мініатюрі», змушена платити щорічно тільки за оренду землі понад 2 млн гривень, що за умови безкоштовного входу для школярів, малозабезпечених сімей, пенсіонерів і ветеранів і низької ціни (15 гривень) для всіх інших робить парк збитковим.

«Так, у нас був вибір — або надати парку відповідний статус і встановити некомерційну символічну ціну за користування земельною ділянкою, або змусити автора проекту відмовитися від низької ціни на квитки і від соціальної функції: безкоштовного відвідування для певних категорій населення. Ми зупинилися на першому варіанті», — цитує прес-служба Бригинця.

Парк відкрився 23 червня 2006 року.

На його території площею 1,8 га розташовано 57 копій-макетів архітектурних і історичних споруджень сучасного міста в масштабі 1:33.

У міні-Києві близько 700 об'єктів.

Як повідомляло агентство, Київська міська рада вирішила виділити комунальному об'єднанню «Київзеленбуд» 60 млн гривень на реконструкцію парків і скверів в 2012 році.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути