chrome firefox opera safari iexplorer

Народний умілець створює сувеніри із сірників до Євро-2012

31 січня 2012 о 16:18

Виставку сувенірів із сірників вінничанин Сергій Савчук мріє організувати в Києві під час Євро-2012. На той час у його колекції, можливо, з’являться портрети відомих футболістів.

Поки що умілець створив дві роботи, присвячені майбутньому святу футболу — неофіційну емблему Євро-2012 та портрет президента УЄФА Мішеля Платіні.

На емблему витратив дев’ять тисяч сірників, на портрет Платіні — ще більше. «Спочатку я зробив емблему чемпіонату, — каже Сергій. — Витратив на це два тижні. Портрет дався набагато складніше. Над ним працював протягом місяця».

Як пояснив співрозмовник, найскладніше було відтворити незвичну посмішку відомого майстра футболу. Для цього використовував фарби з різними відтінками. «Писав» портрет з фотографії, на якій Платіні зображений у шарфі з українськими кольорами.

«Добряче намучився з Мішелем, — усміхається майстер. — Кілька тисяч штук сірників довелося пофарбувати, щоб відтворити все, що бачив на фотографії». Робота нагадує товсту книгу, розміром 25×32 сантиметри. Її товщина — трохи більше п’яти сантиметрів.

Сергій також розповів, що планує створити ще декілька портретів футболістів. Разом з ними — головного тренера нашої збірної Олега Блохіна.

Найцікавіші роботи вінницький майстер планує представити в Києві під час фінальної частини Євро-2012.

«Я можу зараз з будь-ким посперечатися, що портрет Мішеля Платіні із сірників існує у світі в єдиному примірнику, і знаходиться він у Вінниці, — каже Сергій. — Думаю, якщо Мішель дізнається про це, неодмінно захоче побувати на моїй виставці. Так само, як і Блохін, і його команда».

Про майстра

Сергій Савчук, інженер з економічної кібернетики, не знає, чи ще хтось у нашій державі займається такою незвичною справою. Каже, в Росії є декілька умільців. Але вони використовують в роботі клей.

У Сергія своя технологія. Він без краплі клею так з’єднує між собою маленькі дерев’яні палички, що вони тримаються як єдине ціле. Умілець зізнається, що сам відкрив цю технологію.

Нове захоплення настільки припало до душі, що віддає йому весь вільний час. Неабияк допомагає в роботі те, що в дитинстві хлопець захоплювався малюванням, робив різні конструкції, здобув спеціальність художника-оформлювача.

Спочатку виготовляв геометричні фігури, копії церков, будинків. Далі взявся за складніше — портрети. Першим створив портрет матері.

Є в колекції також зображення Шевченка, Богдана Хмельницького. Одна з останніх робіт — образ Ісуса Христа, виконав її до нинішнього Різдва. Працював протягом двох місяців. Витратив 32 тисячі сірників, це найбільша кількість порівняно з іншими роботами. Загалом, у нього більше п’ятдесяти виробів.

Наприкінці минулого року Сергій привіз із Києва диплом виставки «Формула рукоділля в Україні».

На початку 2012-го отримав запрошення з Лондона взяти участь у міжнародній виставці умільців.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути