30 березня – Міжнародний день захисту Землі. Серед найбільших українських екологічних негараздів експерти називають забруднення повітря і водоймищ, неекологічне будівництво, а також знищення родючості ґрунтів. При цьому основну проблему фахівці вбачають у бездіяльності держави та низькій екологічній культурі громадян.

Будівництво, демонтаж та видобування корисних копалин – найбільші забруднювачі навколишнього середовища у галузі промисловості. Про це говорить експерт з екобудівництва Андрій Бобровицький, посилаючись на дослідження міжнародного видання «The Economist».

Екологічне будівництво він вважає «ключовим питанням для збереження планети». За його словами, третина приміщень, збудованих у звичайний спосіб, є непридатними для життя, адже через використання штучних матеріалів «повітря у них є гіршим, ніж на виробництвах». Окрім того, такі технології шкодять навколишньому середовищу, зазначає експерт.

«Один кубометр бетону – одна тонна вуглецю в атмосферу. Це впливає на глобальне потепління. Можна побудувати хати, використовуючи дерево і глину, очерет, солому, хмиз, мох для утеплення, – розповідає фахівець. – Ці матеріали є повністю відновними і під час їхнього видобутку майже не використовуються енергоносії. Значна частка цих матеріалів – натуральні, і потім у цих будинках ще й можна жити».

В Україні екобудівництво нині не є надто популярним, попри те, що в Австрії та Англії це – поширена практика, зазначає Андрій Бобровицький. За його словами, екобудинки довговічні – можуть функціонувати від 500 до 800 років. Водночас такі споруди є економічно вигіднішими, адже квадратний метр у звичайному будинку обходиться у 4500 гривень, тоді як у екологічно збудованому – лише у 1500 гривень.

Українське суспільство є екологічно некультурним

Найбільшої шкоди українській екології, за словами директора Київського екологічно-культурного центру Володимира Борейка, наразі завдають забруднення повітря та водоймищ, знищення біологічного різноманіття і наслідки Чорнобильської трагедії. Водночас зниження родючості ґрунтів – чи не основна проблема, адже попри те, що вона загрожує Україні втратою сільського господарства, держава не займається її вирішенням, зазначає експерт.

«Завдяки таким ґрунтам, які ми зараз маємо, ми можемо мати в 10-20 разів більше сільгосппродукції. Але треба підходити як господар, а не банкрут, який прийшов зібрав врожай, поклав гроші у банк і все. Природа має свої права, свої свободи, вона теж є суб’єктом права і суб’єктом моралі», – наголошує експерт.

Українське суспільство, за словами Володимира Борейка, має недостатню екологічну культуру, на відміну від, наприклад, англійського та німецького, адже не пам’ятає своїх екологічних традицій. Воно має слабке екологічне законодавство, а також неналежним чином ставиться до природних ресурсів.